В 2019 році, у зв’язку зі змінами у законодавстві, ОКВП «Дніпро-Кіровоград» (далі – ОКВП) запропонувало своїм споживачам проекти нових договорів. Проаналізувавши запропонований мені проект індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем), я прийшов до висновку, що його умови не відповідають вимогам Типового договору, затвердженого постановою КМУ від 05.07. 2019 №690. У подальшому, всі мої численні спроби доказати це керівництву ОКВП, а також пропозиції укласти договір на основі типового, виявилися марними.
Керівник та юридична служба ОКВП, із завзятістю, гідної іншого застосування, посилалися на їхнє право конкретизації умов договору, що типовий договір це лише «основа» і т. ін. Втім, про правову оцінку такої «конкретизації», нижче.
Для зрозуміння читачем суті порушень законодавства виконавцем, наведу умови лише одного, п. 28 (ч. 17 п. 37 – аналогічно), визначених типовим договором, затвердженим згаданою вище постановою Уряду: «У разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості, виконавець проводить перерахунок вартості послуги у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України та сплачує споживачеві неустойку (штраф, пеню) у розмірі ____ відсотків суми здійсненого перерахунку вартості послуги». Спочатку ОКВП пропонувало змушувало споживачів підписувати договір, у п. 28 проекту якого замість «сплачує споживачеві неустойку (штраф, пеню) у розмірі ____ відсотків суми здійсненого перерахунку вартості послуги», було записано: «без сплати неустойку (штраф, пеню) незалежно від суми здійсненого перерахунку вартості послуги»(?!). Таким нехитрим, блискавичним «маневром», виконавець одноосібно позбавив себе законодавчо передбаченого, обов’язку сплати неустойки (штрафу, пені).
Далі теж цікаво. ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (захисник прав споживачів), під час перевірки, зобов’язало ОКВП: «в п. 28 проекту Договору виключити слово «без сплати», а записати «сплачує споживачеві неустойку (штраф, пеню) у розмірі 0% суми здійсненого перерахунку вартості послуги». Тобто, «не в лоб» – «без сплати», а «по лобі» – «у розмірі 0%» (?!). І такі договори, які майже всі мали по шість відхилень від типових, споживачів примушували підписувати до 2021 року включно.
Тоді я був вимушений звернутися до Південно-східного територіального відділення АМК України. І вже 29.07.2021 рішенням його Адміністративної колегії №54/31-р/к, за порушення порядку укладання договорів, які не відповідають вимогам типових договорів, обмежують права споживачів,на ОКВП було накладено штраф у розмірі 68 000 гривень.
Не погодившись з цим рішенням Адміністративної колегії, ОКВП звернулось до Госпо – дарського суду. Проте 07.12.2021 Господарський суд Дніпропетровської області, розглянувши справу №904/7584/21 за позовом ОКВП, вирішив: відмовити повністю у задоволенні його позовних вимог.
А вже 19.05.2022 Центральний апеляційний господарський суд (м. Дніпро), розглянувши скаргу ОКВП, постановив: у задоволенні апеляційної скарги ОКВП відмовити, рішення Госпо – дарського суду Дніпропетровської області вiд 07.12.2021 у справі №904/7584/21 залишити без змін.
Не можу також не згадати про листа ОКВП до редакції «Вечірньої газети» (нині неіснуючої), як офіційну відповідь на мою статтю «Про те, як обласний водоканал типовий договір «конкретизував». Скорочений зміст відповіді було розміщено на веб-сайті ОКВП 17.10.2019. У яких тільки «гріхах» мене там не звинувачували: що викладена та розміщена інформація і думка автора статті не відповідають дійсності та є упередженим зображенням подій, що його коментарі неприпустимі, а інформація неправдива та ін. Цікаво, що дуже важливу увагу ця офіційна відповідь приділила саме поясненню (виправданню), чому замість проставляння розміру відсотків суми від здійсненого перерахунку вартості послуги для сплати неустойки (тобто, не конкретизувало), ОКВП вписало «без сплати». Відповідь містила навіть гнівну вимогу до редакції щодо спростування інформації, викладеної у згаданій статті, а також «аби захистити імідж та авторитет кожного працівника», колектив ОКВП «буде змушений звернутися до Комісії з журналістської етики».
Однак, як бачимо, Антимонопольний комітет України і господарські суди двох(!) інстанцій «розставили всі крапки над і». Навіть після цього, маю сумнів в отриманні вибачень керівництва ОКВП, у кращому випадку – виправдання, хоча не виключаю і нових звинувачень. Також марно розраховувати на компенсацію згаданих збитків підприємству за рахунок винних. А взагалі, вочевидь, що порушення ОКВП порядку укладання договорів з самого початку відбувалось цілком усвідомлено, при цьому, справедливі зауваження споживачів, а також аргументи і висновки АМК України та навіть рішення суду, довго, спритно і уперто ігнорувались. Як на мене, основна причина, це впевненість у безконтрольності та в абсолютній безкарності подібних дій, як юридичної служби, так керівництва цього важливого обласного комунального підприємства.
Леонід Бобров
«Нова газета» від 11.08.2022