Питання не риторичне. Відповісти на нього можна мабуть найкраще перефразувавши, або просто використавши останні слова одного з молдавських анекдотів – «Є, але трохи, і тільки для себе…». Його рівень звичайний – дворовий для внутрішнього вжитку. Безліч турнірів та турнірчиків місцевого значення з запрошенням гостей того ж рівня без викиду діамантів у вигляді футбольних талантів. А викид талантів за останнє півстоліття трапився лише двічі. Блиснувши діаманти почали здобувати вищі футбольну освіту на стороні в Харкові та Львові. Про це майже ніхто не згадує. А дійсний стан речей, як у Північній Корею заміняють брехнею.
Брехня остання і найбільша – ФК «Новоукраїнка» – чемпіон Кіровоградської області з футболу 2021 року! Про це у мережі Фейсбук звітує не хто-небудь, а сам голова федерації футболу Новоукраїнки, а за сумісництвом голова Новоукраїнської ОТГ та Всеукраїнської асоціації територіальних громад Олександр Корінний. Але жодна з команд Новоукраїнки ніколи чемпіоном області з футболу не була. В цьому повідомленні відсутня маленька деталь, що це «серед команд першої ліги», а не вищої, де чемпіоном стала команда з Березівки «Агро-Ленд». Але слід звернути увагу на дивну деталь, щодо того чотири роки поспіль у згаданій вищій лізі ФК «Новоукраїнка» з 2017 по 2020 рік була бронзовим призером. Загадка з загадок про добровільний перехід з вищої ліги до першої…
А ще тричі бронзовим призером був ФК «Геркулес» з тої ж Новоукраїнки в сезонах 1997/1998; 2001; 2002 роках. До речі, і «Геркулесу» на новоукраїнських сайтах брехливо приписують обласне чемпіонство!
Основним «коньком» новоукраїнського футболу були і є певні успіхи серед ветеранських та футзальних команд. Але на всеукранській арені, як колись і у «Геркулеса» в основному поразки з розгромними рахунками.
Серед особистостей на тих же місцевих сайтах згадують лише нині 61-річного Олександра Степановича Кулаковського. За ним рахується 15 матчів за команду майстрів, ще за часів СРСР «Зірку»(Кіровоград) в 1986 році. Далі крім відомостей за його гру в аматорському «Геркулесі» нічого відшукати не вдалося.
Т а є відомості про двох інших футболістів з Новоукраїнки, яких ймовірно ніде не згадують через футбольний культ особи міського голови Олександра Корінного. Вже і місцеві турнірчики носять назву «на приз міського голови», але ж на виході практично нуль місцевих талантів!
Згадані нижче двоє насправді не посоромили Новоукраїнку, як ті що розгромно програвали в загальноукраїнських турнірах. В хронологічному порядку першим варто згадати Миколу Петровича Лапу. Навчався в харківському спортінтернаті. У 18-річному віці дебютував на професіональному рівні в складі кіровоградської «Зірки», у другій лізі чемпіонату СРСР. Виступав за «Зірку» до 1994 року, провівши за команду в чемпіонатах СРСР та України понад 120 матчів. У 1994 році також провів 2 матчі у кубку України за аматорський «Локомотив» зі Знам’янки, колишній фарм-клубом «Зірки». У жовтні 1994 року став гравцем «Львова», а вже в листопаді перейшов у кременчуцький «Нафтохімік», який виступав у першій лізі України. У зимове міжсезоння чемпіонату 1995/96 повернувся до «Львова», де виступав ще півтора року.
У 1997 році підписав контракт з клубом вищої ліги — тернопільської «Ниви». Дебютував в елітному дивізіоні 23 серпня 1997 року, вийшовши в стартовому складі в домашньому матчі проти івано-франківського «Прикарпаття», в якому відіграв 82 хвилини, після чого був замінений Ігорем Біскупом. Всього за 4 сезони у складі «Ниви» провів понад 50 матчів у вищій лізі. У 2001 році перейшов до хабаровської «СКА-Енергії», яка виступала в російському другому дивізіоні ПФЛ. У дебютному сезоні, у складі команди став переможцем групи «Схід» й отримав право на підвищення в класі. Надалі виступав за хабаровчан у першому дивізіоні протягом 3-х років.
У 2005 році повернувся в рідну «Зірку», яка відчувала серйозні фінансові проблеми і, роком раніше, вилетіла з вищої ліги до другої. Виступав за кіровоградців до розформування команди, влітку 2006 року. Тоді ж провів останню гру на професійональному рівні. Потім продовжив грати в «Зірці» в аматорських змаганнях. В обласних чемпіонатах захищав кольори клубів «Холодний Яр Кам’янка» (2008), «Воронівка» (2008) та «Зоря Гайворон» (2009).
Ще виступаючи за «Зірку», в 2006 році був граючим тренером команди. А в весняній частині сезону 2004/05 років виконував обов’язки головного тренера команди, 7 квітня 2005 року в програному (1:4) проти криворізького «Гірника». З 8 вересня 2009 року по 30 серпня 2010 року працював тренером воротарів у дніпродзержинській «Сталі». У 2011 році, разом з колишнім одноклубником по «Зірці», Саміром Гасановим, відправився в Узбекистан, де працював в академії клубу «Машал» з Мубарека. У 2017 році призначений тренером молодіжного складу «Зірки».
Другою українською футбольною зіркою з Новоукраїнки слід вважати Олега Веремієнка. Футболом розпочав займатися в Новоукраїнці в місцевій ДЮСШ. Потім грав в юнацькому чемпіонаті Кіровоградської області за команду «Зірка-Спартак» Кропивницький. В ДЮФЛ розпочав виступи у складі УФК (Львів), після завершення якого потрапив у юнацьку команду «Карпат». 12 лютого 2019 року був відданий в оренду в клуб Другої ліги «Калуш»..
Повернувшись до «Карпат», Веремієнко дебютував за команду у Прем’єр-лізі, зігравши у сезоні 2019/20 6 ігор чемпіонату, а команда через фінансові проблеми була відправлена до Другої ліги. Там Веремієнко зіграв за «левів» ше один матч на початку наступного сезону і у жовтні 2020 року повернувся до елітного дивізіону, підписавши угоду з іншим львівським клубом «Рух» (Львів).
Влітку 2018 року разом з юнацькою збірною України вирушив на чемпіонат Європи серед 19-річних до Фінляндії, де дійшов до півфіналу.
2019 року з командою до 20 років поїхав на молодіжний чемпіонат світу у Польщі, замінивши в останній момент травмованого Віталія Миколенка. У складі збірної став чемпіоном світу. За виступи у збірних командах України нагороджений орденом «За заслуги» третього ступеня та званням майстра спорту міжнародного класа.
Нині,як гравець команди УПЛ «Рух» (Львів) виступає на правах оренди за першолігове хмельницьке «Поділля».
То чи є нині футбол в Новоукраїнці, коли всіх на світі Мессі, Зідана, Блохіна, Шевченка, Лобановського і Луческу разом з Лапою та Веремієнком заміняє один однісінький голова ОТГ Олександр Корінний? Є , але трохи і лише для Корінного… А в УПЛ коли гратиме нібито чемпіон ФК «Новоукраїнка»? Коли рак над Новоукраїнкою свисне, чи коли запрацюють світлові фонтани з фотошопа?
Максим Буцалюк