Турбота про щасливе дитинство у кривому дзеркалі міської влади.

У Кропивницькому крилата фраза про щасливе дитинство набуває у діях влади конкретних, без перебільшення, збочень. Прикладом цьому є випадок з ігровим дитячим майданчиком по вулиці Михалевича біля будинку 78.

Перші відчуття про можливі «наслідки» для доброї справи вже були наприкінці травня. Саме тоді біля майданчику, що облаштовувався таємниче з’явився один з депутатів міської ради. Нібито саме він опікується цим округом, тому без нього і таємничих дозволів ні-ні. «Слуга народу» нібито заспокоївся, але чиновники, що «пронюхали» про цю справу вирішили без перебільшення «нагріти для міста руки». На світ Божий з’явився таємничий акт про адмінпорушення, який запустили в обіг аж через майже  три тижні після урочистого відкриття майданчику.

Адміністративна комісія при міському виконавчому комітеті виявилася найлютішою, і своєю постановою наклала штраф на власницю прибудинкової території. До речі, навіть поліція, що приїздила на виклик депутата, зазначила, що встановлення бордюрів, яка вона побачила не є правопорушенням. І на диво прийнявши заяву у заклопотаного депутата, який їх викликав, була здивована. На своїй землі господарі мають право, на їх думку чинити вільно: садити квіти, чи картоплю, ставити пісочниці лавочки чи гойдалки.

Цікаво і інше, а саме яка «добра душа» у підсумку послала чиновників 25 травня складати акт про адміністративне порушення за вказаною вище адресою. А далі стався «розгул встановлення адміністративних правопорушень» стосовно дитячого майданчика. Чого не змогла зробити нова українська поліція «доробили» чиновники з міськради.

Своїм рішенням, посилаючись на загадкові внутрішні міські правила благоустрою та нібито статті про КУ пАП адмінкомісія штрафує власника прибудинкової території. А чи розповсюджується  дія згаданих правил на приватні території, і чи не є це порушенням прав власності? В рішенні, до речі ні слова немає  про розробку та затвердження якоїсь документації, про яку так турбується комісія. То що далі? Такий текст є якоюсь юридичною лазівкою, щоб і надалі приходити періодично для складання таких актів та вчинення нових стягнень? Про демонтаж майданчику в рішенні дуже гуманно теж нічого не згадано. А як же щасливе дитинство? Воно що відміняється чи лише штрафується? А чи є у членів адмін. комісії власні діти і де вони проводять час? Цим бездушним дядя і тьотям, здається, повинно бути соромно за свої вчинки, тобто за свою роботу та її негативні наслідки.

Дуже прикро, серед чиновників міської ради, які щільно оточують міського голову Андрія Райковича, є особи, які  отримуючи немалі посадові оклади займаються різним дріб’язком та відверто ганьблять своїми діями міську владу. Невже щоб зрозуміти власну недолугість і підлість дій для них потрібно організовувати пікети та акції протесту. Країна з останніх сил тягнеться з допомогою АТО, і в той же час прості громадяни не забувають і про дітей. А тут,  нате Вам за турботу про дітей – штрафи та погрози! Щось не тим займається міська влада…

В акті про адміністративне порушення є прізвища всіх «героїв мирного фронту боротьби за благоустрій», яких міський голова Андрій Райкович обов’язково повинен нагородити  за таке збочене ставлення до «щасливого дитинства».

Анатолій Авдєєв