Сьогодні Ольга Ковальова-Алокілі оприлюднила заяву з проханням вважати викресленими моє прізвище та назву організації, яку я представляю, з переліку, зазначеного в колективному зверненні до начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації Райковича А. П. «Щодо обов’язкового проведення консультацій з громадськістю».
Після цієї публікації кілька людей запитали мене: чому я не підписав звернення?А
одна шанована мною жінка навіть емоційно припустила, що мене могли залякати чи купити. Щоправда, згодом цей коментар вона видалила.
Відповім! Але почну з питання, відповіді на яке я досі не маю.
Чому моє прізвище та назва організації взагалі опинилися в остаточному переліку без моєї згоди?
Людину, яка готувала звернення, я від самого початку попередив, що в такій редакції його не підпишу.
Я переконаний у простій речі: будь-яке колективне звернення починається зі спільної позиції та згоди тих, чиї прізвища в ньому зазначені.
Тепер – чому я його не підписав.
Я з повагою ставлюся до керівників громадських організацій, які підтримали звернення. З багатьма з них особисто знайомий, ціную їхню громадянську позицію і поважаю їхнє право саме так оцінювати ситуацію.
У мене також є багато запитань щодо того, що відбувається навколо Музею мистецтв. Я їх уже публічно висловлював з першого дня і не буду повторюватися. Можна зайти на мою сторінку і прочитати.
Сьогодні, до речі, вдалося відновити одну цікаву публікацію, яку чиясь «турботлива» рука видалила з моєї сторінки.
Але підтримувати музей і його керівника та підписати конкретний документ — не одне й те саме.
Чому?
Перше. Звернення адресоване передусім начальнику ОВА, хоча Музей мистецтв є комунальним закладом Кіровоградської обласної ради і сама обласна рада у зверненні названа його засновником. Тому, на мою думку, тут необхідно чітко розмежовувати повноваження ОВА та обласної ради.
Друге. Від начальника ОВА вимагається «забезпечити запрошення та участь» у громадському обговоренні депутатів обласної ради, представників Національної спілки художників, митців, громадських організацій, ЗМІ та жителів області.
Запросити –можна,але «забезпечити участь» людей, які організаційно не підпорядковані ОВА, – зовсім інше.
І цим зверненням ми принижуємо повноваження депутатів обласної ради. Воєнний стан сам по собі не робить депутатів підлеглими начальника ОВА.
Закон України «Про правовий режим воєнного стану» розмежовує повноваження військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Третє. У зверненні йдеться про неодноразові «зазіхання» представників влади на музейні фонди протягом більш ніж двадцяти років.
Виходить майже як у відомій пісні: десь, колись, хтось…
Але тут уже не до пісень. Це дуже серйозне твердження.
Якщо такі факти були – варто назвати: хто, коли, щодо яких музейних предметів і які саме дії вчиняв. Я не готовий ставити свій підпис під звинуваченням, якщо в самому документі не наведено конкретних фактів, а в мене немає доказів
І останнє.
Я вважаю некоректним сьогодні зводити всі питання лише до Музею мистецтв і однієї кадрової ситуації.
Тим більше що саме звернення починається словами: «…звертаємося у зв’язку зі значним суспільним резонансом навколо кадрових рішень у закладах культури…»
Вважаю, що пояснив, чому не поставив свій підпис під документом, з окремими положеннями якого не погоджуюся.
Микола Цуканов