Тільки-но генпрокурор Руслан Кравченко встиг сховатися від буремного світу в палаті столичної клініки «Добробут», як його відомство вирішило перейти в контрнаступ. На Різницькій випустили гнівну нічну заяву, в якій операцію «Карфаген» фактично звинуватили у зведенні рахунків: мовляв, НАБУ і САП лізли через паркан зі стрем’янками зовсім не за кол-центрами, а щоб нишком викрасти з кабінету шефа компромат на самих себе, прикрившись підозрілими розмовами про колір кахлю та датчики сигналізації.
В Офісі Генерального прокурора заявили, що громадськість має чітко розрізняти дві речі: окремого негідника на посаді (на плівках відомого як «Канцлер», а в житті — Сергія Кропиву), якого тепер обіцяють швидко й показово звільнити, та «незаконний рейд» детективів НАБУ в святая святих — кабінети Генерального прокурора та його першої заступниці Марії Вдовиченко.
За версією ОГП, нічний штурм близько опівночі мав зовсім іншу, пікантну мету.
«Ви прийшли за папками на себе!»
На Різницькій прозоро натякнули, що антикорупційники використали привід із кол-центрами як таран, аби дістатися до сейфів із чутливими справами.
Детективи отримали доступ до матеріалів закритого провадження щодо ймовірних злочинів близьких осіб із керівництва САП, яке якраз вела Генпрокуратура.
Заодно гості з драбинами дісталися до матеріалів негласних слідчих дій (НСРД), які прокурори вели проти співробітників самого НАБУ та САП.
Тепер на Різницькій вимагають розібратися, чи мали детективи взагалі право заглядати в ці папки, фотографувати їх або виносити під шумок операції «Карфаген».
Фатальний кахель: як прокурорський ремонт потрапив в ухвалу суду
Окремий залп сарказму відомство випустило в бік судових ухвал, на підставі яких виламували двері кабінету Кравченка. З’ясувалося, що весь зв’язок Генерального з мільйонами від телефонних афер у документах слідства тримається на ремонтах:
- в ухвалі фігурують перехоплені розмови підлеглих нібито про побутові дрібниці — зокрема про вибір «темної плитки» в одному з приміщень шефа та встановлення датчиків сигналізації;
- на базі цих дизайнерських суперечок слідство сміливо висунуло гіпотезу, що ремонт робився за «брудні» гроші кол-центрів.
В ОГП обурюються: прямих доказів, що Генпрокурор давав накази прикривати аферистів, отримував валізи з грошима чи платив шахрайським кешем за плитку, в матеріалах немає. Натомість ухвала рясніє формулюваннями на кшталт «ймовірно», «не виключає» та «можлива обізнаність».
Також прокурори згадали й знаменитий наказ № 309 про процесуальний контроль, яким «Канцлер» на плівках так завзято планував підім’яти під себе всі кіберсправи країни. Схоже, битва за руїни прокурорського «Карфагена» плавно переростає у відкриту війну компроматів між відомствами, де аргументами слугують і таємні прослушки, і відтінки кахлю в генеральських апартаментах.