Article Information
- Author,Фіона Макдональд
- Role,BBC Culture
6 серпня 1944 року Червона армія Радянського Союзу досягла села Близна на північний захід від Жешува в Польщі, звільнивши його від нацистської окупації.
Це віддалене поселення, оточене полями та сосновими лісами, могло здатися місцем без особливого військового значення.
Проте вирви в лісі, металеві уламки та фальшиві фермерські будинки вказували на його таємне призначення.
Перш ніж нацисти відступили за кілька днів до цього, Близна була полігоном для випробувальних запусків нової зброї, яка, як сподівався Адольф Гітлер, змінить хід війни проти західних союзників.
Відома німцям як Vergeltungswaffe (“Зброя відплати”), ракета V2 (Фау-2) стала першою у світі сучасною балістичною ракетою. Розроблена інженером Вернером фон Брауном, із дальністю польоту 280 км і бойовою частиною вагою одну тонну, вона завдяки надзвуковій швидкості та висоті польоту вважалася “диво-зброєю”, здатною вибухати без попередження в містах, які були її цілями.
Та влітку 1944 року частини V2 таємно переправили з Польщі до Великої Британії в межах однієї з найзухваліших таємних операцій Другої світової.
Нацисти почали розробку V2 у 1936 році. Проте британська розвідка не знала про існування ракети до початку 1943 року, як розповідали експерти в документальному фільмі BBC 1977 року The Secret War (“Таємна війна”).
“До 1939 року надходила певна інформація, що німці можуть розробляти далекобійні ракети”, – казав доктор Р. В. Джонс, керівник Наукової повітряної розвідки.Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
“Вийшли по тривозі зі складів”. Що відомо про загибель людей на залізничній платформі під Броварами
“Ці об’єкти були приречені”. Чому наслідки балістики по логістичних центрах під Києвом такі тяжкі
У Німеччині біля українського Ан-124 “Руслан” знайшли дрон із вибухівкою. Що відомо
Чим зупинити балістику в Україні, якщо Патріотів не вистачає. Аналіз західних ЗМІ
End of НайпопулярнішеПропустити Подкаст і продовжити
Подкаст BBC News Україна про роботу й людські долі медиків під час війни.
Усі епізоди
Кінець Подкаст
“Потім ми нічого більше не чули до грудня 1942 року, коли новий агент, який виявився данським інженером-хіміком, повідомив нам, що випадково почув у Берліні розмову двох інженерів, які говорили про нову зброю, яку розробляють і випробовують на узбережжі Балтійського моря”, – додав він.
Переломний момент настав у 1943 році, коли двох окремо захоплених німецьких генералів доставили до Британії для допиту, а потім залишили поговорити наодинці, коли ті не підозрювали, що приміщення прослуховується.
Вони обговорювали, чому ракети досі не використовувалися, припускаючи, що щось пішло не так, адже їм більш ніж рік тому казали, що зброя буде готова вже за кілька місяців.
За словами Джонса, один із генералів сказав: “Ну, ми десь поблизу Лондона і не чули жодного вибуху, отже, нічого не сталося”.
Як згадував Джонс у 1977 році: “Аналітик розвідки Чарльз Френк сидів навпроти мене, читав звіт про допит, а потім раптом підняв голову й сказав: “Слухай, нам варто серйозно поставитися до цих ракет””.
Британці виявили секретний центр досліджень V2 у Пенемюнде, на острові біля узбережжя Балтійського моря, і бомбардували його в серпні 1943 року.
Після авіанальоту нацисти перенесли випробування, навчання та запуск ракет V2 подалі від Німеччини. Вони обрали місце на сході Польщі, приблизно за 240 км на південь від Варшави, захищене лісовим масивом.
Близну вважали настільки стратегічно важливою, що в наступні місяці її відвідали і Гітлер, і “архітектор” Голокосту Генріх Гіммлер.
Проте в тестових V2 був недолік, який затримав їхнє бойове застосування майже на рік. Більшість ракет руйнувалися в повітрі незадовго до цілі, розташованої за 320 км біля річки Буг у Східній Польщі.
Там дислокувався спеціальний підрозділ німецьких військ, який збирав уламки ракет для подальшого аналізу.
Заховані під овочами
Як розповів у 1977 році ведучий The Secret War Вільям Вуллард, “головним недоліком цього нового місця було те, що місцеве населення не надто раділо німецькій секретній зброї, яка падала на них з неба. Польський рух опору попросив людей намагатися збирати уламки раніше за німців”.
У травні 1944 року ракета V2 впала, відносно неушкодженою, на заболочені береги Бугу.
Місцеві накрили її очеретом і викликали керівника польського підпілля, лейтенанта Тадеуша Якобського.
“Саме тут ракета впала, не вибухнувши”, – розповів він BBC на цьому місці через 33 роки.
“Німці не змогли її знайти, а через кілька днів зовсім припинили пошуки. Тоді ми витягли ракету на берег, і група експертів приїхала з Варшави, щоб її розібрати”.
Частини завантажили в мішки, сховали під овочами й возами перевезли до Варшави сільськими дорогами під прикриттям озброєних партизанів у лісах.
Попри постійні безпекові перевірки в польській столиці, фрагменти ракети успішно таємно доставили до міста. Серед учених, які аналізували електронні компоненти, був фізик професор Януш Грошковський.
Побоюючись, що його університетську лабораторію може обшукати Гестапо, підпілля вирішило, що для роботи більше підійде приватна квартира. Нею стала квартира німецького офіцера, який нічого не підозрював.
Після доставки електронні блоки ночами ховали в одній із валіз самого офіцера.
“Перед моїм візитом цю валізу переносили з офіцерської кімнати до спеціально підготовленого приміщення, де я проводив дослідження”, – розповів Грошковський BBC.
Він працював годинами в маленькій кімнаті, постійно ризикуючи, що офіцер несподівано повернеться.
Проте, як згадував Грошковський, “цього так і не сталося під час мого перебування там”.
Агенти опору стежили за пересуваннями офіцера.
“Слуга телефонував йому й запитував, що він хоче на вечерю, щоб переконатися, що той перебуває в аеропорту у своєму кабінеті, – казав фізик. – Але якщо він казав, наприклад, що може повернутися раніше, я зникав”.
Операція в Варшаві стала прологом до надсекретної місії з вивезення компонентів під кодовою назвою Wildhorn III (або Operation Most III).
У ніч на 25 липня літак RAF Dakota, обладнаний додатковими паливними баками для 18-годинного польоту, приземлився на занедбаному аеродромі поблизу польського села Вал-Руда, на території, оточеній німецькими військовими підрозділами.
На борт мали завантажити 19 валіз із ключовими фрагментами V2, технічними кресленнями та науковими звітами.
Поінформовані про операцію за допомогою зашифрованих кодів, переданих в ефірі BBC, партизани вийшли з навколишніх лісів, коли Dakota приземлився незадовго після опівночі.
Проте після завантаження вантажу літак не зміг злетіти: колеса загрузли в багнюці.
Двічі весь вантаж вивантажували, намагаючись підкласти під колеса солому та дошки для кращого зчеплення. Деякі партизани навіть відгрібали багнюку голими руками.
У певний момент командири операції вирішили, що доведеться евакуювати пасажирів і спалити літак.
Екіпаж навіть облив шасі бензином.
Та зрештою літак зміг злетіти.
Єдиний спосіб перемогти V2
Ця смілива повітряна операція союзників дала змогу таємно вивезти зброю Третього рейху з окупованої нацистами Європи буквально з-під носа німецької армії.
Ракета V2 безпечно прибула до Лондона 28 липня 1944 року, після чого британська розвідка почала аналізувати “диво-зброю” Гітлера.
“Перевезти всю ракету було непотрібно й неможливо: V2 важила близько 12,5 тонни та мала довжину 14 метрів. Але поляки ретельно розібрали її так, щоб усі найважливіші компоненти потрапили до вантажу, який вирушав до Британії”, – розповів BBC історик і автор книги “Викрадення ракети Гітлера” (Stealing Hitler’s Rocket) Гай Волтерс.
“Ці деталі були абсолютно життєво важливими, тому що вперше британські вчені отримали доступ до компонентів, які не були частково зруйновані”, – казав він.
Ця таємна місія надала критично важливу інформацію про зброю терору, яка менш ніж за шість тижнів уперше вдарила по Лондону.
“Британці не знали, чи має ракета систему наведення. Якби така система існувала, можна було б працювати над її дистанційним глушінням і тим самим збивати ракети з курсу. Викрадені ракети навчили британців, що системи наведення вони не мали. Отже, британські вчені не витрачали безліч часу на розробку контрзаходів. Тож єдиним справжнім способом перемогти V2 було виграти війну”.