Article Information
- Author,Олеся Жигалюк
- Role,ВВС News Україна
Нестача ракет для систем Patriot – лише частина глибшої проблеми української протиповітряної оборони, пише військовий аналітик Франц-Стефан Гаді у статті для Foreign Policy.
На його думку, перед НАТО постає складніше питання: чи готовий Захід не лише збільшувати постачання зброї, а й переглянути саму концепцію захисту України.
Цю тему з різних боків також аналізують Atlantic Council і New York Times.
Самих Patriot недостатньо
Foreign Policy вважає, що дискусія про додаткові комплекси Patriot та ракети до них відсуває на другий план головну проблему.
Навіть якщо Вашингтон погодиться передати Україні більше ракет або дозволить їх виробляти за ліцензією, це не дасть швидкого ефекту.
Франц-Стефан Гаді нагадує, що адміністрація Дональда Трампа поки що не погоджується передавати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot. Крім того, за інформацією автора, Білий дім не підтримав прохання Києва про постачання 300 таких ракет.
Втім, навіть позитивне рішення не усунуло б головної проблеми – у світі просто недостатньо ракет-перехоплювачів, щоб відбивати масштабні російські повітряні атаки, вказує автор статті.
За даними Foreign Policy, США зараз виробляють трохи більш як 600 ракет PAC-3 на рік. У перспективі цей обсяг планують збільшити приблизно утричі.Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
“Вийшли по тривозі зі складів”. Що відомо про загибель людей на залізничній платформі під Броварами
У Німеччині біля українського Ан-124 “Руслан” знайшли дрон із вибухівкою. Що відомо
Чи “вбивають” шльопанці ваші стопи
Коли в Україні спаде спека і стане легше
End of Найпопулярніше
Водночас під час наймасштабніших російських атак Україна може використати до 150–180 таких ракет лише за один місяць.
Саме тому, зазначає видання, ще тривалий час українська система протиракетної оборони залежатиме від союзників та пошуку альтернатив Patriot разом із європейськими партнерами.
Пропустити Подкаст і продовжити
Подкаст BBC News Україна про роботу й людські долі медиків під час війни.
Усі епізоди
Кінець Подкаст
Подібної думки дотримується й австрійський військовий експерт, полковник Генерального штабу Збройних сил Австрії Маркус Райснер.
В інтерв’ю ntv.de він сказав, що прохання президента Володимира Зеленського про 300 ракет Patriot мало допомогти Україні пройти найближчі місяці та пережити зиму.
Однак, за словами Райснера, проблема полягає не лише у виробництві. Значна частина американських запасів залишається в резерві й не передається союзникам.
На його думку, ситуація для України поступово погіршується. Зокрема, під час останньої російської атаки, за даними Повітряних сил України, не вдалося збити жодної балістичної ракети.
Водночас Райснер переконаний, що США технічно могли б передати Україні більше.
На його думку, небажання Дональда Трампа робити це пояснюється не лише військовими міркуваннями.
“На мій погляд, президент США хоче підштовхнути обидві сторони війни до перемир’я”, – сказав експерт.
Він вважає, що Білий дім одночасно прагне тиснути на Київ і залишити простір для переговорів з Москвою.
Financial Times із посиланням на свої джерела повідомила, що Трамп під час зустрічі з Зеленським минулого тижня відмовився надати Україні сотні додаткових ракет-перехоплювачів до ЗРК Patriot.
За словами джерел, Трамп пояснив це дефіцитом перехоплювачів у запасах США та сказав, що вони зараз потрібні для захисту американських об’єктів та союзників США на Близькому Сході.
Бити по джерелу загрози
На думку Foreign Policy, навіть різке збільшення виробництва ракет не вирішить проблему найближчими роками.
Саме тому, пише видання, НАТО варто обговорювати іншу модель захисту.
Йдеться про принцип – знищення не лише самих ракет, а й пускових установок, складів та підприємств, де їх виробляють.
На думку Гаді, Україна вже частково використовує таку тактику.
За підтримки західної розвідки українські далекобійні дрони та ракети завдають ударів по нафтопереробних заводах, підприємствах оборонної промисловості, логістичних центрах та виробництвах, які випускають комплектуючі для російських ракет.
Серед прикладів автор називає удари по заводу “Титан-Барикади” у Волгограді та підприємству “ВНІІР-Прогрес” у Чебоксарах.
Водночас саме тут, зазначає автор, виникає головне політичне питання.
Під час розмов з німецькими політиками Гаді неодноразово чув побоювання, що удари вглиб території Росії можуть призвести до небезпечної ескалації, зокрема до ядерного шантажу з боку Москви.
При цьому саме такі дії передбачає нова військова доктрина НАТО на випадок прямої війни з Росією.
Втім, чи готові європейські уряди дозволити такі операції на практиці, поки що незрозуміло.
Страх ескалації досі впливає на рішення Заходу
Foreign Policy нагадує, що саме страх перед ескалацією вже не раз затримував передачу Україні сучасного озброєння.
Так було із системами HIMARS, ракетами ATACMS та іншими видами зброї.
Згодом більшість обмежень скасували, а багато російських “червоних ліній” виявилися менш жорсткими, ніж цього побоювалися західні партнери.
Попри це Німеччина досі не погоджується передати Україні ракети Taurus, а компанія SpaceX не дозволяє використовувати Starlink над територією Росії.
За даними Foreign Policy, Володимир Зеленський навіть просив Дональда Трампа допомогти змінити цю політику.
На думку Гаді, не варто очікувати, що ці побоювання автоматично зникнуть навіть у разі прямого конфлікту між НАТО та Росією.
Він вважає, що між військовими планами Альянсу та політичною готовністю європейських лідерів ухвалювати такі рішення досі існує значний розрив.
Шанс Європи змінити хід війни
Якщо Foreign Policy зосереджується на військовій стратегії, то Atlantic Council робить акцент на політичній ситуації.
Автори вважають, що Україна поступово повертає собі ініціативу, а Європа отримала рідкісну можливість вплинути на подальший перебіг війни.
Вони наводять слова президента Володимира Зеленського, який в інтерв’ю Fox News заявив, що Росія більше не має ініціативи на полі бою.
Подібну оцінку висловив і президент Фінляндії Александр Стубб.
“Позиції України зараз найсильніші від початку війни”, – сказав він.
На думку авторів, саме зараз європейські країни мають не повторити помилок 2022 року, коли надмірна обережність дала Росії можливість перегрупувати війська, наростити виробництво зброї та створити потужну оборону.
Серед ключових завдань вони називають фінансування українського оборонного виробництва замість постійного використання власних запасів, передачу сучасних технологій – від штучного інтелекту до хмарних сервісів – а також підтримку системи мобілізації та збільшення грошового забезпечення військовослужбовців.
На думку аналітиків, це стане перевіркою того, чи здатна Європа перетворитися на самостійного й впливового гравця у сфері безпеки.
Чи настав момент для переговорів
Інший погляд пропонує The New York Times.
Колишній радник президента США Джорджа Буша-молодшого Томас Грем вважає, що Дональд Трамп має реальний шанс допомогти наблизити завершення війни Росії проти України. Але, каже він, це вікно можливостей може швидко закритися.
На думку Грема, є дві головні причини, чому США варто якнайшвидше повернутися до активних переговорів.
Перша – війна все більше загострюється. Україна частіше атакує військові та енергетичні об’єкти на території Росії. Росія у відповідь посилює повітряні удари по українських містах, користуючись нестачею засобів української ППО.
Друга причина – війна, на його думку, наблизилася до моменту, коли обидві сторони вже платять занадто високу ціну за її продовження.
“Якби війна закінчилася сьогодні, кожна зі сторін могла б заявити про свою перемогу”, – пише Грем.
На його думку, президент Володимир Зеленський міг би сказати, що Україна зберегла незалежність, суверенітет і курс на Європу. Володимир Путін, зі свого боку, міг би заявити, що Росія не допустила своєї стратегічної поразки.
Саме тому, вважає Грем, зараз настав час активніше шукати дипломатичне рішення.
На його думку, лише США мають достатній вплив, щоб одночасно вести переговори з Києвом, Москвою та європейськими столицями.