Деякі кадрові перестановки завжди викликали у мене як мінімум нерозуміння.
Залужний, Малюк, тепер Федоров…
Щодо Федорова – людина тільки почала працювати. 6 місяців – це взагалі нічого. Важко за цей термін, щось зробити. Тим не менше навіть за 6 місяців Федорову вдалося досягнути результатів. Ми бачимо позитивну динаміку на полі бою. Щоб мати ще кращі результати – однозначно треба більше часу. Однак раптом комусь щось хочеться міняти. Коли я пишу “комусь щось”, то іронізую. Звісно, ясно кому це треба.
Не знаю, чи пов’язана відставка з журналістським розслідуванням по одному відомому підрозділу. Чи це лобізм тих, хто бачить в міністрі загрозу корупційним схемам.
Але як би не було, кінцевий бенефіціар – це путін. Зараз будь-які перестановки в оборонній галузі – на руку ворогу.
А щодо можливого призначення Клименка…Так давайте одразу поставимо Татарова на головнокомандувача ЗСУ! Чого вже там. Будемо на позиції і з позицій під поліцейським конвоєм тепер ходити.
До речі, Клименко – фігурант ганебної справи Шеремета, і несе відповідальність за переслідування Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко і Яни Дугарь.
Призначення мента на посаду міністра оборони – це не просто плювок в обличчя захисникам. Це може бути і цілеспрямована операція з деморалізації особового складу, який і так перебуває у надскладних умовах. Це може бути і просто злочинна дурість, що в принципі не змінює результат.
Від таких перестановок виграє тільки ворог, а не українське військо.
Сергій Пархоменко, директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД; сторінка автора у фейсбук