Політичні баталії навколо переформатування Кабміну після відставки уряду Юлії Свириденко 14 липня 2026 року продовжують набирати обертів. За підсумками закритого засідання фракції “Слуги народу” 15 липня стало зрозуміло, що посаду Міністра оборони готують для нинішнього очільника МВС Ігоря Клименка. Він може стати вже п’ятим очільником оборонного відомства за час повномасштабного вторгнення. У державному управлінні не буває просто “поганих” чи “хороших” міністрів — бувають призначення, які або посилюють інституційну спроможність, або руйнують її через невідповідність викликам часу. Ця теза якнайкраще описує нинішню кадрову рулетку, яка ризикує паралізувати роботу ключового міністерства у воюючій країні.
Ціна інституційної амнезії та ризики для антикорупційної архітектури
За останні 12 місяців Міноборони переживає зміну вже третьої керівної команди. Будь-яка ротація топменеджменту вимагає місяців на аудит, призначення нових очільників директоратів, департаментів та входження в курс справ. Така пауза є неприпустимою розкішшю.
Головне питання, яке турбує громадянське суспільство: чи не призведе чергова зміна команди до відкату в антикорупційних політиках відомства?
Останнім часом була вибудована нова архітектура (конкурентні закупівлі від Агенції оборонних закупівель, збільшення грошового забезпечення та нові контракти), покликана мінімізувати корупційні ризики. Злам цих процесів та повернення до ручного управління контрактами може стати фатальним кроком. Проти цього вийшли тисячі людей із картонками на вулиці Києва, Львова, Одеси, Харкова, Дніпра та інших міст по всій Україні. Рішення президента розкритикувала й Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони.
Що залишається під загрозою зриву
Відставка поточного керівництва може суттєво загальмувати низку критично важливих ініціатив, які здебільшого зав’язані на цифровізації та довгостроковому плануванні:
- Міжнародне партнерство – укладання нових міждержавних угод у форматі “Drone Deal”, запуск спільного виробництва української зброї за кордоном та переговори про ліцензійне виробництво західних зразків (систем Patriot і Aster).
- Інновації та закупівлі – планомірне масштабування екосистеми DOT-Chain Defence (яка дає військовим прямий доступ до виробників), впровадження інновацій та розширення систем малої ППО.
- Стратегічна безпека – участь у створенні європейської протибалістичної системи навколо проєкту FREYJA.
- Довгострокове планування – підготовка багаторічних контрактів та гарантоване фінансування оборонного виробництва на 2027 рік.
“Несподіванка” для Європи
Кадрові шторми в Києві вже викликали занепокоєння у західних партнерів, які фінансують довгострокові оборонні програми. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс відверто заявив, що можлива відставка Федорова стала для нього великою несподіванкою.
В ЄС наголошують на тісній співпраці з командою Федорова, завдяки якій вдалося досягти значного прогресу у розвитку далекобійних ударів та масштабуванні оборонного виробництва. За словами Кубілюса, така заміна неминуче викличе в Євросоюзі запитання, оскільки між сторонами вже була налагоджена ефективна взаємодія щодо прозорого використання європейського фінансування.
Чому змінюють міністра?
Чіткої офіційної аргументації щодо причин звільнення не почули навіть народні обранці під час засідання фракції “Слуги народу” 15 липня 2026 року. Однак з кулуарних розмов випливає, що головні проблеми криються у двох площинах:
- Конфлікт у робочих підходах між Михайлом Федоровим та Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським.
- Нагальна потреба суттєво наростити темпи мобілізації напередодні ймовірних дзеркальних процесів у РФ, які можуть розпочатися восени 2026 року.
Чого чекати від Ігоря Клименка
Призначення Ігоря Клименка — це ставка на жорстку вертикаль, системний менеджмент та сильний воєнно-адміністративний бекграунд. Він працює в системі органів внутрішніх справ з 1998 року, пройшов шлях до генерала поліції 1-го рангу (з 2021 р.) та є доктором психологічних наук (юридична психологія).
Повномасштабне вторгнення зустрів на посаді Голови Нацполіції, а у 2023 році, після трагічної загибелі Дениса Монастирського, очолив МВС. Як постійний учасник Ставки Верховного Головнокомандувача, він глибоко інтегрований у процеси оборони держави.
Саме управлінський досвід Клименка в МВС демонструє його здатність ефективно вирішувати завдання, які зараз є критичними для Міноборони:
- “Гвардія наступу” як успішний кейс мілітарного рекрутингу. Під керівництвом Клименка МВС реалізувало масштабне формування нових штурмових бригад у складі Нацгвардії, Нацполіції та Прикордонної служби (фактична реінкарнація добробатів 2014 року). Станом на травень 2023 року було повністю укомплектовано перші 8 бригад, і ця системна рекрутингова кампанія триває і далі.
- Пряма інтеграція в мобілізаційні процеси. Клименко вже є ключовою фігурою у забезпеченні оборонних спроможностей країни завдяки суттєвому розширенню повноважень Національної поліції в питаннях мобілізації та володіє реальними інструментами для нарощування її темпів.
- Управління великими військовими формуваннями. З 2023 року міністр долучений до забезпечення Силами оборони через військові структури МВС (Нацгвардія, ДПСУ, підрозділи особливого призначення). Хоча вони сукупно менші за чисельністю за ЗСУ, цей досвід дає розуміння військової логістики, забезпечення та бойового застосування великих контингентів.
- Масштабне гуманітарне розмінування. Продемонстрована здатність координувати складні міжвідомчі процеси, адже станом на квітень 2026 року силами ДСНС, було успішно очищено майже 200 тисяч гектарів української землі.
- Діджиталізація та боротьба з корупцією в МВС. Попри репутацію прихильника “жорсткої руки”, Клименко активно впроваджував цифровізацію та антикорупційні зачистки. Яскравий приклад — радикальна реформа сервісних центрів МВС у 2024 році зі звільненням 25 регіональних керівників через виявлені порушення, а також успішне розширення мережі ДП “Документ” до 18 підрозділів в 11 країнах для підтримки українців за кордоном. Крім того, під час великої війни було розгорнуто комплексні безпекові програми “Безпечна країна” та “Поліцейський офіцер громади”.
Відповідальність за зміну курсу Міноборони солідарно нестимуть Президент та парламент (саме в такій пропорції). Чи виправдає себе орієнтація на поліцейську дисципліну замість цифрових інновацій — побачимо. Проте для збереження довіри суспільства та західних партнерів, державі варто відмовитися від хаотичної зміни очільників Міноборони щопівроку без публічного обґрунтування.
І я щиро не розумію, як після усіх протестів Зеленський зможе звільнити Федорова і призначити Ігоря Клименка, очікуючи, що він вирішить проблему мобілізації.
Проблема мобілізації в Україні — це не проблема нестачі людей, а проблема довіри. Жодна демократія не може мобілізувати суспільство без суспільного договору між державою і громадянами.
Люди готові ризикувати життям лише тоді, коли довіряють тим, хто ухвалює рішення. Федоров був одним із небагатьох, хто намагався цей договір відновити. Він не побоявся чесно проаналізувати ситуацію на полі бою, поставити незручні питання і запропонувати системні рішення. Якщо після всього цього відповіддю стане призначення людини, якій суспільство не довіряє – мобілізація не покращиться. Вона стане ще складнішою. Довіру не можна призначити указом, її можна лише заслужити.
Олена Трегуб, виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), членкиня ГАР МОУ,
Олександр Вегержинський, дослідник Незалежної антикорупційної комісії (НАКО)
(Джерело).