Спогади Євгена Коновальця

Військові Ізраїлю повідомили про ракетну атаку з боку Ірану

08/06/2026 AA 0

Іран запустив ракети по Ізраїлю вперше після квітневого перемир’я. Про це пише Associated Press, цитує Цензор.НЕТ. Більше новин у Telegram-каналі Цензор.НЕТ Загострення після удару по Бейруту Ізраїльська сторона […]

У листопаді 1918 року на території України встановилася влада Директорії Української Народної Республіки (УНР). Ось як про цей час у своїх мемуарах згадував полковник Євген Коновалець:

– «Як відомо, Директорія вислала до Києва січових стрільців, а мене призначила комендантом міста й своїм представником до часу в’їзду в столицю…

Ніяких директив ані щодо загальної лінії політики, ані щодо маси заплутаних питань місцевого київського значення я не одержав. На мої настирливі запити з Києва до Вінниці, де в той час перебувала Директорія, я весь час одержував стереотипні відповіді: «Все, мовляв, буде налагоджене, коли Директорія переїде з Вінниці до Києва».

Іншими словами, столиця України невпинно занурювалася у хаос, який загрожував втратою державності.

Інколи Є. Коновальцю у військових справах доводилося покидати Київ. Тоді замість себе виконуючим обов’язки коменданта столиці він залишав Андрія Мельника. У цей час А. Мельник видав Наказ, у якому, зокрема, наказував:

«1. Всім військовим і громадським органам боротися проти самочинних трусів, арештів і розстрілів, якими користуються вороги УНР у явно провокаційних цілях.

Я буду безмилосердно віддавати винних під військово-польовий суд для найтяжчого покарання.

2.Супроти того, що Український народ вів тяжку боротьбу за свою свободу і самостійність, він умів і уміє з великою пошаною і любов’ю ставитися до свободи інших народів.

І тому рішуче буду переслідувати тих провокаторів, які ширять чутки про можливість єврейських погромів, або агітують за них і віддавати їх під військово-польовий суд як злочинців проти УНР».

Військовики Коновалець і Мельник швидко навели у Києві порядок, не допустивши погромів і безладів за що їм дякували тогочасні кияни.

Проте Є. Коновалець і А. Мельник не бачили себе державними управлінцями, оскільки вважали, що мають зробити все можливе, щоб зупинити московських окупантів, які розв’язали нову війну проти України. Водночас Коновалець і Мельник в ультимативній формі вимагали від Володимира Винниченка і Симона Петлюри припинити партійні чвари, перестати загравати із соціалістами і більшовиками, зосередитися на створенні професійної Армії як гаранта незалежності України.

За таких обставин, щоб не допустити хаосу й анархії в Україні, у середовищі старшин армії УНР почала обговорюватися ідея запровадження військової диктатури у складі тріумвірату: Симон Петлюра, Євген Коновалець і Андрій Мельник.

Ключова роль відводилася С.Петлюрі. Проте він не наважився взяти участь у такому форматі, прагнучи зберегти демократичні принципи політичного устрою.

Зрештою, Є. Коновалець і А. Мельник не захотіли марнувати час на політиканство й інтриги і вирушили на фронт.

Цей історичний прецедент може повторитися в сучасній Україні, яка переживає найдраматичніший період своєї історії. Головне зробити правильний урок з історичного минулого.

Богдан Червак

MIXADV

цікаве