У листопаді 1593 року Римський Папа Климент VIII написав два листи до Війська Запорозького з метою залучити українських козаків до першої антитурецької коаліції що мала назву Священна Ліга. Перший папський лист був адресований кошовому отаману запорожців на той час отаманом був Микошинський. Римський папа звертається до Микошинського так: «Климент VIII посилає привітання вибраному сину і благородному мужу генеральному гетьману козаків». Також цікавий уривок: « Ми знаємо яке славне твоє козацьке військо, і тому воно може бути дуже корисним християнському суспільству в боротьбі з спільними ворогами нашої віри».
Другого листа Римський папа адресував всім запорозьким (українським) козакам. В цього листа вельми цікавий такий уривок: «Ви ж відважні воїни, покриєте себе, як надійні військові слуги Господні, безсмертним пальмовим вінком, який ніколи не зав’яне».
Словесний оборот військові слуги Господні канцелярія Папи Римського вживала, щодо членів католицьких рицарських орденів та щодо рицарів-хрестоносців. Таким чином можна вести мову про те що Ватикан в кінці 16 століття починає сприймати Військо Запорозьке, як своєрідний аналог лицарського православного військового ордену.
Загалом ці два листи Римського Папи повністю ламають концепцію деяких польський авторів про запорозьких козаків, як збіговисько волоцюг, розбійників чи українських піратів. До розбійників Ватикан ніколи не звертався з офіційними листами від імені папи Римського. При цьому з листів Климент VIII видно, що у Ватикані добре знали хто такі запорожці і за їхні діяння сам Римський папа висловлював велику повагу українським козакам.
Мало хто знає, що Климент VIII з 1585 до 1591 року в сані кардинала виконував функції папського легата в Польщі. І в січні 1592 року посів папський престол.
Привертає увагу також те, що глава Ватикану іменує керівника Війська Запорозького титулом гетьман (вищий титул воєначальника в Польщі (Річ Посполита та Великому князівстві литовському). Це притому що польська влада до часів Богдана Хмельницького всіляко уникала вживати цей титул поряд з ватагами українського козацтва. Навіть керманича реєстрових козаків в офіційних польських документах іменували нейтральним словом «Старший». Папська канцелярія була добре обізнана у внутрішньому житті Річ Посполитий. Ватикан знав що Військо Запорозьке по суті являться незалежною суспільно-військовою спільнотою під чисто номінальної зверхністю польської корони. Виходячи з цього Папи Римський цілком обґрунтовано, де-факто, вживає термін гетьман по відношенню до кошового отамана Запорозького Війська Микошинського.
Те що Римська Курія вже в кінці 16 століття застосовує термін гетьман по відношенню до головних керманичів українського козацтва і звертається до козаків з метою створення військового союзу має важливе значення. Тим самим Військо Запорозьке в кінці 16 століття перетворюється на суб’єкт тогочасної міжнародної політики. Якщо взяти на озброєння дефініції Ватиканських дипломатів то всіх кошових отаманів та вищих керівників українського козацтва з часу створення організації Війська Запорозького себто з часів Дмитра Вишневецького можна іменувати козацькими гетьманами.
Також ці листа додатково свідчать про незворотній процес консолідації запорозького козацтва в окремий соціальний стан
Дмитро Воронський