На календарі початок 2026 року, і якщо ви думали, що за чотири роки великої війни російська пропагандистська машина навчилася хоча б базовим навичкам переконливої брехні, то у нас для вас погані новини. Або хороші …
… дивлячись на чиєму ви боці в цьому театрі абсурду. Інформаційне поле знову нагадує арену цирку, де замість дресированих тигрів виступають сиві чиновники з Луб’янки, а замість фокусів ми бачимо дешеві маніпуляції, які розсипаються швидше, ніж рубль після чергових санкцій. Як зазначає видання ZAXID.NET, на межі 2025 і 2026 років ми стали свідками двох епічних містифікацій, які розставили всі крапки над «і» у питанні інтелектуального паритету спецслужб.
Розпочали цей парад кретинізму росіяни, і зробили це з притаманним їм «імперським розмахом», який на практиці виявився черговим пуком у калюжу. Якраз у той момент, коли український президент Володимир Зеленський та Дональд Трамп насолоджувалися пейзажами Мар-а-Лаґо, Кремль вирішив витягнути з нафталіну Сєргєя Лаврова. Головний дипломатичний коняр РФ вибухнув сенсацією: Україна нібито атакувала резиденцію Путіна в Новгородській області. Світ мав би здригнутися, але замість цього просто голосно позіхнув.
Читайте також: Валдайська казка Лаврова для Трампа: навіщо Путіну вигадувати атаку на свій будинок
Трагедія сумного коня та путінські ілюзії для американського друга
Ця спроба розіграти карту «терористичної атаки» виглядала настільки жалюгідно, що навіть Дональд Трамп, якого важко назвати еталоном критичного мислення, через пару днів визнав — це фейк. А тепер уявіть рівень приниження для «великого геостратега» Путіна.
Він намагається продати історію про замах на свою священну особу людині, яка сама пережила реальні замахи, а у відповідь отримує лише іронічну посмішку. Лавров розмазував сльози та соплі по всьому інформаційному простору, волаючи про порушення «червоних ліній», але єдине, що він порушив — це тишу в залі, де світові лідери намагалися не засміятися вголос.
Найбільший жарт тут у тому, що навіть якби атака була справжньою, реакція мала б бути однаковою: «Ну і що?». Путін — верховний головнокомандувач армії, яка четвертий рік руйнує сусідню країну. Він не немовля у колисці і не випадковий перехожий, а законна військова ціль номер один. Проте ФСБ вирішила, що світ повірить у підступність Києва, який нібито наважився на таку «зухвалість». Проблема лише в тому, що ніякої атаки не було, а вигадка виявилася настільки «білими нитками шитою», що її не змогли дотягнути навіть до рівня середнього бойовика категорії «Б».Це справжній тріумф російської розвідки: виставити свого президента не просто диктатором, а ображеним фантазером, якого підставляють власні ж підлеглі. Можливо, ФСБ просто працює на ГУР за сумісництвом? Це б пояснило такий стабільний рівень провалів протягом останніх років.
Читайте також: Міфи про «диво-зброю» та реальність російського ВПК: де закінчується фізика і починається пропаганда
Як ГУР заробило пів мільйона доларів на російській жадібності
Україна витримала паузу в кілька днів і відповіла так, що на Луб’янці, мабуть, почали масово звільнятися навіть ті, кому до пенсії залишився тиждень. Спочатку соцмережами прокотилася новина: у Запорізькій області загинув Денис Капустін, командир «Російського добровольчого корпусу». Російські пабліки вибухнули шампанським та переможними реляціями. Здавалося, ось вона — велика перемога спецслужб РФ, ліквідація ворога номер один. Проте свято тривало недовго.
Коли росіяни вже встигли виплатити премії та, імовірно, повісити собі на груди чергові бляшані медалі, Кирило Буданов та його команда виклали карти на стіл. Капустін живий, здоровий і передає привіт. Виявилося, що вся ця історія була лише майстерно розіграною виставою, метою якої було обдурити російські спецслужби. Але головна «вишенька на торті» полягала в ціні питання. Як пише видання ZAXID.NET, за «голову» Капустіна російські замовники відвалили аж 500 тисяч доларів США. Ці гроші, які могли б піти на нові ракети чи хоча б на ремонт згорілих танків, осіли в правильних кишенях завдяки українській кмітливості.
Читайте також: Командир РДК Капустін живий, операція росіян з його вбивства провалилась – ГУР
Тут варто на мить зупинитися і насолодитися моментом. Російський бюджет, який і так нагадує діряве корито, офіційно проспонсорував українську спецоперацію. ФСБ власними руками передала гроші за інсценування, яке їх же і зганьбило. Це вже навіть не поразка, це — фінансова капітуляція здорового глузду перед українським тролінгом. Якщо це не «ганьба КДБ», то що тоді?
Міф про всесильний КДБ та сувора реальність ФСБ-шного посміховиська
Для розуміння глибини падіння треба згадати, на чому тримається ідеологія нинішнього Кремля. Путін — виходець із КДБ, системи, яка десятиліттями лякала світ своєю всюдисущістю. КДБ був легендою Холодної війни: вони знали, що ви їли на сніданок у Вашингтоні, і мали досьє на кожного листоношу в Лондоні. Принаймні так нам розповідали. Сучасна ФСБ намагалася успадкувати цей ореол «непереможності», але замість цього успадкувала лише кабінети та любов до катувань власних громадян.
Реальність виявилася набагато прозаїчнішою. Весь цей «КейДжиБі-стайл» розбився об першу ж серйозну перешкоду. Починаючи з легендарного «Києва за три дні», де ФСБ переконала Путіна, що українці зустрічатимуть танки з квітами, і закінчуючи операцією «Павутина».
Читайте також: Стратегічна авіація рашистів зустрілася з українською реальністю, а Z-блогери – з істерикою
Вони проґавили все, що тільки можна було проґавити. Пам’ятаєте Маргаріту Симоньян, яка ще за життя свого чоловіка обіцяла перемогти Україну за два дні? Вона лише озвучувала те, у що вірив Путін, бо його ж власна розвідка годувала його цією пересоленою брехнею.
Сьогодні ми бачимо, як «легендарна» спецслужба перетворилася на бюро ритуальних послуг для власної репутації. Вони не можуть провести елементарну ліквідацію, не потрапивши в пастку українських медіа-технологій. Вони виставляють свого президента на посміховисько перед Трампом, підсовуючи йому фейки, які спростовує навіть американський президент-шоумен. Це справжній дефолт професіоналізму.
Читайте також: Кирило Данильченко ака Ронін: Тисячі порізів
Коли диктатор підставляє свого останнього «фаната»
Окремої уваги заслуговує ситуація з Трампом. Всі знають, як Дональд любить сильних лідерів та «альфа-самців». Путін довгий час намагався грати цю роль, демонструючи Трампу свою зверхність та «багатоходовочки». Але брехня про напад на резиденцію в Новгороді стала точкою неповернення. Путін не просто збрехав Трампу, він підставив його на весь світ, змусивши на кілька годин повірити в нісенітницю.
Уявіть собі лють Трампа — людини надзвичайно пихатої, яка не терпить, коли з неї роблять дурня. Путін, намагаючись маніпулювати господарем Білого дому, зробив те, чого не змогли зробити всі демократи США разом узяті — він довів Трампу, що Росія є ненадійним партнером навіть у питаннях дрібної брехні. Після цього будь-які розмови про «велику угоду» виглядають як спроба домовитися з наперсточником біля вокзалу. ФСБ та МЗС РФ у цьому випадку виступили як ідеальні могильники російсько-американських відносин, навіть у тому їх сурогатному вигляді, на який сподівався Кремль.
Якщо раніше Путін сміявся з Трампа через своїх пропагандистів, то тепер світ сміється з Путіна, бо його дипломатія звелася до рівня істеричного підлітка, який вигадує причини, чому він не зробив домашнє завдання. «Українці атакували мою дачу!» — звучить так само переконливо, як «собака з’їла мій зошит».Читайте також: Міф про військову перевагу Кремля. Польові негаразди рашистів в Україні: Аналіз CSIS (Червень 2025)
Кінець епохи чекістських казок: чому ГУР перемагає
Чому ж так сталося? Можливо, справа в тому, що ГУР та інші українські структури працюють у реальності, тоді як ФСБ загрузла у власному викривленому дзеркалі. Російські спецслужби звикли, що їхня авдиторія — це затуркані мешканці глибинки, яким можна згодувати будь-яку брехню про «розп’ятих хлопчиків». Вони розслабилися, повіривши у власну безкарність та геніальність. Але на міжнародній арені цей номер не проходить.
Українська розвідка робить із російських колег усе, що забажає. Інсценування смерті Капустіна — це лише верхівка айсберга. ГУР демонструє гнучкість, почуття гумору та креативність, яких на Луб’янці не бачили з часів розпаду СРСР. Поразка на міжнародному інформаційному фронті для Путіна набагато болючіша за втрату кількох сіл на фронті. Села можна назвати «жестом доброї волі» і забути, а от статус посміховиська у світових медіа змити неможливо.
Нинішня війна розвінчала багато міфів: про «другу армію світу», про непереможну ППО, про аналоговнєтні ракети. Але міф про «геніальну російську розвідку» луснув найгучніше. Виявилося, що король не просто голий, він ще й намагається переконати всіх, що його невидима сукня — це останній писк моди. Хіба що зовсім наївні індивідууми все ще вірять, що Путін «усіх переграв». Насправді ж він просто заплутався у власних шнурках, які йому дбайливо зав’язали фахівці з ГУР.
—Оригінал: огляд Артура Левченка у ZAXID.NET