Усунення близького союзника Москви – це добре. А усунення союзника – від якого залежить світова ціна на нафту – це взагалі чудово. У Трампа тепер будуть підстави зняти санкції з венесуельської нафти та припинити маніпуляції з нафтою тіньового флоту РФ. Це вписується у загальну стратегію тиску на ціну на російську нафту, про яку інколи натякав Трамп.
Звісно, аби реалізувати цю стратегію Трампу треба буде здійснити і інші кроки – як наприклад запровадити надійний контроль над родовищами нафти у Венесуелі, але після сьогоднішніх подій це виглядає вже як суто технічне питання.
Важливий нюанс – армія США виявилася дуже навіть дієздатною, – у порівняні наприклад з європейськими союзниками, які вже роками «погрожують» миротворчою місією в Україні. Коаліція рішучих має нагоду поспостерігати що означає бути рішучим.
Це також гарний сигнал Китаю, який має переконатися, що світового гегемона ще рано списувати у минуле. Коли йдеться про національні інтереси США, Дядько Сем дуже навіть в тонусі.
Але справжня вишенька на торті – це реакція Росії, яка висловила лише «глибоке занепокоєння». Попри стратегічне військове співробітництво між двома режимами. Нагадую, що наприкінці 2025 року в Росії погрожували передати Венесуелі «Орєшнік» та «Калібр» у відповідь на тиск США.
Однак попри істерики на болотах Росію виносять ще з одного регіону світу. Страшна «інфраструктура НАТО» невпинно наближаться до Путіна навіть там, де до кордонів Росії дуже далеко.
Сергій Таран
Джерело: https://censor.net/ua/b3593653