Адміністративний суд відклав розгляд справи щодо припинення Київської Митрополії УПЦ МП
У Шостому апеляційному адміністративному суді 12 грудня мав відбутися розгляд справи щодо припинення діяльності Київської Митрополії УПЦ МП.
Про це повідомив адвокат протоєрей Микита Чекман, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ МП.
Засідання не відбулося у зв’язку з тим, що матеріали справи передали до Касаційного адміністративного суду для вирішення питання про оскарження ухвали суду першої інстанції.
Юрист розповів, що до суду вже надійшло понад 7 000 заяв від вірян УПЦ МП про вступ у справу як третіх осіб.
Під час засідання головуючий суддя повідомив, що в одному з конвертів, який надійшов до суду від вірян, було виявлено грошові кошти, через що суд звернувся до Вищої раду правосуддя (ВРП) та правоохоронних органів.
“Судовою колегією було прийнято рішення про повідомлення Вищу раду правосуддя та правоохоронні органи. Як ми вважаємо, це було втручання здійснення правосуддя”, – сказав суддя.
Він додав, що далі цим питанням буде займатися правоохоронна система.
Протоєрей Чекман цей інцидент назвав провокацією.
УПЦ МП намагається затягувати судові процеси – голова Держетнополітики
Голова Державної служби України з етнополітики і свободи совісті Віктор Єленський заявляє, що Українська Православна Церква Московського Патріархату намагається затягувати судові процеси.
“Керівництво УПЦ, за словами Єленського, відмовилося виконувати припис і намагається затягувати судові процеси. Він наголосив, що держава не вимагає нічого, що суперечить вірі чи традиції — мова йде тільки про припинення залежності від структури, яка підтримує війну проти України”, – йдеться в повідомленні відомства по результатам участі Єленського в дискусії “Діалог Церкви, держави та суспільства: шляхи до порозуміння”.
Він нагадав, що Держетнополітики виявила ознаки афіліації УПЦ МП з Російською Православною Церквою (РПЦ) та видала припис усунути ці зв’язки.
Голова відомства зазначив, що вимоги стосувалися не віровчення й не богослужбової практики, а виключно юридичних і організаційних моментів — фактичного виходу з підпорядкування Москві, інформування вірян, припинення участі в органах РПЦ та відмови від статуту, який формально прив’язує УПЦ МП до російської церковної структури.
Як повідомлялося, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ.
20 травня Держетнополітики почала дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПЦ МП з забороненою іноземною релігійною організацією.
9 липня Держетнополітики заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ МП з Російською Православною Церквою РПЦ, діяльність якої в Україні заборонено.
17 липня Держетнополітики винесено УПЦ МП припис про усунення до 18 серпня порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов’язані з УПЦ МП.
Пізніше УПЦ МП надіслала лист до Держетнополітики з роз’ясненням позиції щодо статусу Церкви, а також заявила, що припис є втручанням у внутрішнє життя церкви і не може бути виконаний.
27 серпня Держетнополітики визнало УПЦ МП афілійованою з РПЦ. Згідно з законом “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, УПЦ МП через 60 днів достроково позбудеться права на користування державним і комунальним майном.
29 серпня Держетнополітики подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ МП, яка визнана афілійованою з РПЦ. Також суд просять передати державі її майно, кошти та інші активи, крім культового.
18 вересня суд відмовив УПЦ МП у застосуванні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви. 29 жовтня Касаційний адмінсуд у складі Верховного суду підтвердив рішення першої інстанції і відмовив УПЦ МП у задоволенні апеляції щодо заяви про застосування заходів забезпечення позову. 22 жовтня суд відмовив Держетнополітики у задоволенні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності УПЦМП. У листопаді Держетнополітики подала апеляцію на відмову.
УПЦ МП в свою чергу просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання Церкви афілійованою з РПЦ. Також УПЦ МП подала до суду зустрічний позов у справі про припинення діяльності Церкви.
11 грудня Шостий апеляційний адміністративний суд відклав на невизначений термін розгляд справи за позовом Держетнополітики про припинення діяльності УПЦ МП.