В Кропивницькому проходить чи пройшов конкурс на впровадження нової символіки міста замість існуючої проросійської зразка 1996 року. За іронією долі, на другий день після відзначення Міжнародного Дня геральдики, про який в місті мало хто знає, на підсумковий розгляд проектів герба та прапора зібралася міська топонімічна комісія. Не відомо досі, яка «розумна людина» в місті Кропивницькому вирішила , що топоніміка та геральдика це майже одне і те саме?..
Підсумковий результат засідання був такий, що мовляв не один з проектів не відповідає «умовам конкурсу» на символіку міста. Хоча насправді, якщо детально розібратися, це було зовсім не так. Роботи двох досвідчених герольдместерів(складачів гербів) були виконані бездоганно. По-перше це проекти голови державної комісії з геральдики та нагород при Кабміні, голови Українського геральдичного товариства, доктора історичних наук Андрія Богдановича Гречила. Все вийшло, як за байкою Крилова – «а Моська знать она сільна коль лаєт на слона». Хто, хто, як не Андрій Гречило може добре розбиратися в геральдиці? Десятки наукових статтей та дві його дисертації присвячені саме цій допоміжній історичній дисципліні. І от вимальовується така картина, що долю його проектів вирішує теж доктор історичних наук Юрій Митрофаненко, але який розробляє тему Холодного Яру, а не геральдики, в якій навряд чи краще за пана Гречила розбирається. Чи нормально це? Відповідь очевидна!!! Інші історики з меншими ступенями, залучені до топонімічної комісії теж не фахівці з геральдики. «Картина маслом» така, що в Кропивницькому над геральдикою взагалі і над геральдичними фахівцями вирішили просто добре і вишукано з залучення «рук істориків» з вченими ступенями «вишукано» познущатися. От чим славне наше місто… По-друге бездоганно з геральдичної точки зору виконаний проект кропивничанина Анатолія Авдєєва. За його плечами розробка десятків проектів та затверджених гербів а інших геральдичних ідей. Наш земляк розробляв, консультував та затверджував герби ще у 80-ті роки минулого століття. А що робили в ті часи члени топонімічної комісії? До речі, у всіх крім одного, не має власних гербів та геральдичних розробок чи затверджених гербів. Такий от красномовний рівень фаховості членів нинішньої міської топонімічної комісії в геральдиці.
При обговоренні проектів, дивлячись на перевернутий вилоподібний хрест дехто натякав на присутність «плагіату». То якби хтось розумівся на правилах геральдики, то знав би що це класична геральдична фігура з підручників геральдики рекомендована для використання при розробках гербів. Всього ж, до відома нефахівців, різновидів хрестів в геральдиці майже чотири сотні.
За положенням про конкурс на символіку міста було передбачено надіслати проекти на фахову експертизу. Куди? Звичайно що у Львів в Українське геральдичне товариство. А там голова доктор історичних наук Андрій Богданович Гречило… «І де у Сірка очі» – хтось може запитати з цього приводу. Інший розсудить так –«а хто міг знати що в конкурсі побажає брати участь Андрій Гречило?» І дійсно «розробники» умов конкурсу, не виключено, що під себе «розумних» не могли передбачити такої колізії. Цією штучною ситуацією топонімічна комісія ще раз понизила авторитет міста. Та в цьому тупику щось є і інше … Місто майже ще півроку живе з проросійським проімперським гербом. Перед цим довго тягнули «кота за хвіст» аж з двома «демократичними опитуваннями» громадської думки, а з червня місяця нова заковика з «обнуленням» конкурсу серед охочих в ньому взяти участь. І хтось мене буде переконувати що в міській раді не діють успішно представники «п’ятої колони». «Почекуни у вишиванках» давно відкрили другий фронт у нашому тилу і “історичністю” нагадують нам про колонізацію краю ненажерливими кацапами (різниками татарською).
Олександр Сікорський