Знаєте, зазвичай майстерня — це окремий світ: шар пилу, який уже можна вважати шаром натхнення, хаос із десятків підрамників, де на кожному — перші штрихи майбутніх шедеврів. На палітрі — кілька кілограмів фарби, що давно живе власним життям і має свою історію.
На полицях — гіпсові бюсти, що дивляться на гостей із виразом «ми тут уже все бачили». Між ними притулилися старі палітри, банки з пензлями, альбоми, ескізи — і все це гармонійно співіснує у творчому хаосі.
Але у голови Кіровоградського відділення НСХУ Андрія Хвороста — усе навпаки: порядок, , усе на своїх місцях. Тиша, спокій і навіть пензлі стоять, як на параді. А за великим вікном — осінь- ніби натурниця, що чекає, коли її запросять на полотноЄдине, що «виходить за межі» — це запах тютюну, який витає по всій майстерні, наче частина атмосфери. Як на мене — тютюн тут був зайвим.
Але що візьмеш — у кожного митця свій аромат натхнення, схоже у Андрія без нього і музи сюди не заходять.
Такий собі «аромат творчого процесу».
Микола Цуканов