В галереї «Єлисаветград» в Кропивницькому відкрилася виставка фоторобіт Василя Ковпака. Незважаючи на те, що була пророблена масштабна робота, це тільки початок відродження історії нашої області, відображеної в фотознімках. Менше року знадобилося галереї «Єлисаветград», щоб реалізувати те, що здавалося мало можливим.  Варто лише радіти, що така грандіозна спадщина непересічного митця збереглася, хоча не виключено, що і не вся. Але то неоцінений історичний скарб.

Василю Ксенофонтовичу 5 липня 2017 року виповнилося б 80 років. Він пішов з життя в 2005 році, залишивши після себе величезний безцінний архів світлин, негативів, документів, газет. З ініціативи Миколи Цуканова міська рада в грудні минулого року прийняла рішення встановити меморіальну дошку в пам’ять про Василя Ковпака на будику , де він мешкав.  Над виготовленням  меморіальної дошки нині працює скульптор Віктор Френчко. З його майстерні, з оглядин макету меморіальної дошки, я і завітав на виставку. Він же за власною ініціативою зробив бюст фотохудожника, який можна було бачити в галереї «Єлисаветград» в день відкриття виставки.

Експозиція виставки  складає близько двохсот чорно-білих світлин з середини минулого століття. З яким інтересом їх розглядали гості галереї, впізнаючи на них себе, друзів, знайомих,  події минулих років Серед гостей були присутні ті, хто був особисто знайомий з Василем Ковпаком, дружив з ним або вчився у нього, до яких відношусь і я. Згадували фотокореспондента «Кіровоградської правди», «Народного слова» і «Молодого комунара» дуже тепло. В спілкуванні Василь Ксенофонтович був дуже простою, доброю і чуйною людиною.

В ході підготовки до цієї непересічної виставки було оцифровано близько трьох тисяч негативів, які Василь Ксенофонтович скрупульозно збирав і дуже дбайливо зберігаву своїй майстерні. Робота з оцифрування світлин триває і далі.  Але вже зараз можна зайти на сайт галереї «Єлисаветград» та побачити  світлини митця, згруповані по розділах «Події», «Ансамбль” Ятрань “», «Театр», «Спорт», «Дозвілля» та іншим. Тут можна побачити, як наше місто святкувало 1 травня  та жовтневі свята, якою була виставка квітів і фруктів в 1965-му році, як відкривалася перша тролейбусна лінії, відкриття Центрального ринку і торгового комплексу «Кіровоград» і багато іншого.

Серед виступаючих на відкритті виставки було багато тих, хто особисто був знайомий з Василем Ковпаком. А Олегу Шрамко, керівнику обласного відділення  союзу фотохудожників України було прикро, що він не був знайомив з засновнико цього осередку. Говорили також Станіслав Янчуков, головний редактор центральноукраїнським видавництва, художник Юрій Вінтенко, а народний артист України Анатолій Коротков навіть станцював, згадавши, яким саме па, відображеним на фото, вчив його Анатолій Кривохижа.

Казали, що називали його просто Василь, та це не зовсім так. Ближнє коло друзів його останніх років звало його любовно, і інакше – Ксенофонтович. Серед тих, хто прийшов в галерею минулої п’ятниці, були син Василя Ковпака, теж  Василь, з дружиною та чотирма з п’яти онуків фотохудожника. Дуже прикро, що саме в останні роки життя саме їх і не було поруч. Спілкування з ріднею Василю Ксенофотовичу дуже бракувало, що було видно з його  замовчування теми рідні. А ріс він сам  в дитячому будинку, тому родини після смерті дружини,  йому дуже не вистачало.

Друг та товариш по роботі Василя Ковпака  заслужений журналіст України Броніслав Куманський запропонував звернутися до обласної влади з проханням виділити кошти на видання пам’ятного фотоальбому про історію області, в який увійшли б кращі роботи з уцілілого архіву Василя Ковпака. Присутні на виставці одразу і розпочали  збір підписів під листом-зверненя до голови Кіровоградської ОДА Сергія Кузьменка.

Анатолій Авдєєв