Історія вперта штука. Якщо її правильно читати.
ВІЙНА З БОЛОТОМ, ЗАЛЯССЯМ, МОСКОВІЄЮ, РОСІЄЮ…
– Щоб мені хтось кілька років назад сказав, що Росія нападе на Україну, про ті жахіття, коли російські солдати, як фашисти, будуть відноситися до мирних жителів… розстрілювати полонених… ніколи не повірив би, – подібне під час розмов приходиться чути часто, – ми ж були братніми народами.
Добрі і хороші друзі. Читайте справжню історію своєї країни. Тоді все стане зрозумілим. Війна із тими, хто нині живе на території Росії, була завжди.
Сьогодні у своїй пропаганді росіяни дуже хизуються тим, що їх князь і засновник Москви Юрій Долгорукий, в 1149 році, прибив свій щит на вхідних воротах Київської фортеці. Мовляв ще тоді засновник Москви, захопив Київ.
Але вони мовчать про те, що засновник Москви Юрій Долгорукий похований… в Києві, недалеко від Печерського монастиря. Так. Отримавши київський княжий престол внаслідок міжусобних воєн, в травні 1157 року, він був отравлений киянами як ворог. Його челядь перебита. Кияни не сприйняли його.
Сьогодні у російській православній церкві (РПЦ) є головня святиня – Володимирська Ікона Божої Матері. Ця Ікона відіграє значну роль в історії Московії та Росії. Творила дива, захищала російські землі від загарбників, епідемій та голоду, з нею вступали на царство монархи та обиралися патріархи, проходили найбільш важливі свята. Навіть під час оборони Москви від фашистів, у 1941 році, її на спеціальному літаку, возили над Москвою.
Знаєте де вона там взялася?
Вкрадена із Вишгородського монастиря, що під Києвом. І називалася вона тоді Вишгородською Богородицею. В 1131 році, цю Ікону Константинопольський патріарх подарував київському князеві Мстиславу Хороброму, За переказами, Ікона є першим прижиттєвим зображенням Діви Марії, написане апостолом Лукою на липовій дошці від стола, за яким приймали трапезу Ісус Христос і його учні.
Але в березні 1169 року, внаслідок міжусобних воєн, війська коаліції на чолі із Володимиро – Суздальським князем Андрієм Боголюбським, мати якого була дочкою половецького хана Аепи, сплюндрували та пограбували Київ.
Була викрадена, привласнена та перейменована святиня Київської Руси – Вишгородська Ікона Божої матері.
А ви там розповідаєте про якісь унітази, пральні машини… які рашисти мародерять на тимчасово окупованих територіях.
Вони вкрали у нас святиню. Тепер намагаються вкрасти і переписати історію великого народу
Але про що вперто мовчить російська пропаганда. В той час, коли Київська Русь стала на захист віри і землі проти монголо -татарського нашестя, Московія впала перед татарами на коліна. Татари зруйнували Чернігів, Київ… А московитські князі отримували він татарського хана ярлики на княжіння. Виявляється, що аж до 1700 років московіти платили данину татарам.
Ще одна неправда, якою оперують рашиські пропагандисти. Це Переяславська угода 1654 року. Тоді Гетьман Війська Запорізького Богдан Хмельницький звернувся про допомогу до московського царя, не в змозі самостійно перемогти Річ – Посполиту у боротьбі за встановлення козацької держави – Гетьманщини. Ні про яке злиття земель не йшлося.
І тут московити почали хитрувати. Козацька держава стала предметом їх торгу із польським крулем та татарським ханом.
В лютому 1667 року, внаслідок сепаратного й зрадницького Андрусівського договору між Московським царством і Річчю Посполитою, українські землі були розділені по Дніпру. Лівобережжя відійшло до Московського царства, а Правобережжя – до Речі Посполитої. Київ на два роки залишався під юрисдикцією московитів, а потім мав перейти до поляків. Запорожжя, за домовленостями, опинилося під зверхністю обох держав.
15 червня 1775 року, за наказом російської цариці – німкені Катерини II Запорізька Січ була зруйнована і козацька держава пала. Так ця відома профурсетка «нагородила» козаків за їх «ратний подвиг на поле брани» у Кримській війні та захоплення Причорномор’я.
Відтоді московити намагалися 171 раз знищити українські мову, культуру нашу українську Заборонялися вести богослужіння, друкування книг в українській церкві. Україна більше а ніж на 300 років була розділеною.
В 1918 – 20 – х роках, вже російські більшовики втопили у крові ідею Української Народної республіки.
А ви кажете, що війна йде четвертий рік. Інші, що 11 рік.
А насправді, так можна сміливо вважати, її початок йде ще з 1149 року, коли засновник Москви, князь Юрій Долгорукий, прибив свій щит на воротах Києва, перемігши у міжусобних війнах за київський престол.
То чи вистоїмо нині?
Мусимо вистояти. Адже щедра і родюча українська земля так рясно всіяна кістками своїх синів – патріотів, які поклали свої голівоньки за те, щоб українське існувало.
Щоб українське існувало!
Василь Музика