Згадалася мені зустріч Дональда Трампа (він тоді був президентом США) з вічним президентом росії володимиром путіним, яка відбулася 16 липня 2018 року у столиці Фінляндії Гельсінкі. Путін, як завжди, спізнився. Правда, тільки на півгодини. На той час Трамп виглядав у ставленні до росії значно адекватніше, ніж сьогодні. Ось дещо з його заяв:
– стосунки США з Росією ще ніколи не були таким поганими;
– я їду з низькими очікуваннями. В мене немає високих очікувань;
– ми (США та Росія) не дуже добре співпрацювали… близько двох років;
– відносини між США та Росією треба покращувати;
– звичайно, зараз час детально поговорити про відносини між нашими країнами та про різні проблемні регіони у світі. Їх багато.
Україну і Крим хазяїн Білого Дому тоді не згадував. Попри те, що в Україні уже йшла війна, яка забирала багато життів, намагання її зупинити у Трампа тоді не було. Тогу миротворця він вирішив одягти після другого пришестя на посаду президента. Ось деякі заголовки та цитати з публікацій західної преси про результати перемовин: «Путін – Трамп: 1–0», «президент Росії був «цілковитим господарем ситуації… та виграв цей матч», «Трамп і Путін – найкращі вороги», Президент США Дональд Трамп відносно того, що діється у світі, «рівняється на президента Росії Володимира Путіна».
Під час прес-конференції у Гельсінкі після особистої зустрічі Трампа з Путіним у американського президента запитали, кому він вірить більше у справі втручання у вибори – даним американської розвідки чи російському президенту.
Дуже показовою була відповідь Трампа: “Президент Путін каже, що це не Росія. Я не бачу причин, чому це повинна бути вона”, – заявив Трамп. Він підкреслив, що Путін був “надзвичайно сильним та потужним” у своєму запереченні. Погодьтеся, що не вірити підтвердженим даним розвідки своєї країни, довірившись міжнародному кримінальному злочинцю, який має репутацію політика, який бреше частіше, ніж дихає, виглядає як мінімум підозріло.
Висновки.
Уже в 2018 році президент Трамп беззастережно вірив всій тій локшині, яку розвішував по його вухах російський президент. Людина, яка на такій посаді довіряє порожнім словам словоблуда, а не об’єктивним даним власних спецслужб, або повний дурень, або залежний від словоблуда. І те, і інше, робить його перебування на посаді президента США критично небезпечним для власної країни.
На жаль, вже тоді Трамп вірив, що з росією можна домовитися, що росія прагне миру, що стосунки між їх країнами треба покращувати і абсолютно не бачив (або не хотів бачити) в путіні сучасного Гітлера, який веде загарбницьку війну проти України і нарощує сили для її продовження і розширення.
Трамп винен в тому, що не надано належної оцінки даним розвідки про масштаби виробництва росією боєприпасів і озброєння, які на сьогодні перевищують по деяким показникам європейські і є загрозою світовому порядку. Тоді ще не пізно було пекельними санкціями проти росії запобігти її зміцненню.
Вже тоді позиції Конгресу і Трампа стосовно росії розходилися. Але в руках американського президента в той час ще не було всієї повноти влади, якою він заволодів після останніх виборів. Тепер ніхто не заважає йому оформити остаточну змову з Кремлем, розірвати партнерські стосунки з Європою і остаточно зруйнувати світові демократичні інститути. Розумієте, чому Жириновський так радів першому обранню Трампа президентом?
Розумні люди ще в той час розуміли небезпеку зближення кремля і Вашингтону, але їх, на жаль, не почули. Результат цієї зустрічі яскраво проілюстрував журнал «Тайм», розмістивши на своїй обкладинці “гібрид” президента США Дональда Трампа і президента РФ володимира путіна.
Найсумніше, що ніяких висновків зі своїх помилок американці так і не зробили. Будемо сподіватися, що це у них попереду.
Віктор Делюрман