За дві години річного звіту директорки Кіровоградського обласного музею мистецтв Тетяни Олександрівни Ткаченко, я усвідомила розміри і розмах діяльності цього закладу культури, поринула у вир різноманітних виставок, пленерів, майстер класів, презентацій, театральних епізодів, освітянських і волонтерських заходів, аукціонів і кропіткої музейної «кухні». На презентаційному екрані майоріли світлини заходів, афіші з іменами художників і літераторів, а також сухі цифри статистичних даних щодо виставок, кількості учасників, експонатів, меценатів і таке інше.
Саме тут я розуміла, що музейники, практично є волонтерами, оскільки зарплатня чисто символічна, достатньої фінансової підтримки з боку держави не спостерігається, поповнення фондів, а саме доставка, здійснюється своїм коштом, або за пожертви спонсорів.
Порадували цифри меценатських дарунків, які останнім часом стали інтенсивніші та цінніші.
Сама не раз я спостерігала, як часто і оперативно змінюються експозиції, які цікаві заходи проходять у всіх залах музею і кожен раз для себе знаходила безліч нового.
Самовідданість колективу, висока фаховість директорки музею Тетяни Ткаченко, підняли рейтинг музею на найвищий рівень в Україні по багатьох показниках і це робить область туристично привабливою територією.
Я навіть не уявляла, яку велику роботу проводить заклад у сфері наукових досліджень, реставрації, соціальних і освітянських програм, які горизонти культурної спадщини осягає і скільки таємниць ховає до часу у своїх скарбницях!
День звіту співпав з днем народження співробітниці музею – Ганни Осиповоі, яку тепло привітали подякою і оплесками. Мені завжди приємно бувати в стінах цього прекрасного і зовні і зсередини старовинного приміщення, де доброзичливий, майже непомітний колектив ретельно і наполегливо, самовіддано і якісно робить свою справу і чекає у гості нас з вами, щоби порадувати з любовʼю написаними картинами, колекціями порцеляни, меморіальними експозиціями наших героїв, що віддали своє життя за мить, якою ми насолоджуємося в оточенні збереженого музейниками скарбу.
Дякуємо вам, дорогі хранителі нашого національного надбання за вашу важливу для нащадків роботу і бажаємо, щоб скоріша наша перемога подарувала нам всім мир і благополуччя, а експонати, що лежать у схронах, нарешті побачили світ і наші захоплені їх красою очі.