Відомий український телеведучий Костянтин Грубич подолав 300 км, щоб розповісти глядачам телеканалу “1+1”, як “Баба Єлька” відтворює та осучаснює автентичний одяг, який носили на Кропивниччині на початку минулого століття. Сьогодні, 22 березня, про один із напрямків діяльності нашої організації йшлося в ранковому ефірі телемарафону “Єдині новини”.
Костянтина зацікавила назва проєкту та відтворена його командою колекція з 10 строїв, які носили місцеві жителі на початку XX століття.
Голова Громадської організації “Баба Єлька” Інна Тільнова та наша колежанка, етновиконавиця Світлана Буланова розповіли, що своєю назвою проєкт завдячує Світланиній бабусі Олені Рибалкиній. Її в селі звали Єлькою і вона стала прототипом усіх носіїв традицій нашого краю, які ми досліджуємо і популяризуємо ось уже вісім років. Пісенні, кулінарні, обрядово-побутові, вишивання та інші… Традиції одягу стали окремим предметом дослідження нашої команди, а наші знахідки та знання – основою колекції реплік автентичного вбрання.
“Насправді “Баба Єлька” – це такий комплексний проєкт. Він поєднує етнографічні дослідження, дослідження культурної спадщини з її популяризацією. Ми вважаємо, що популяризувати потрібно так, щоб людям хотілося використовувати у повсякденні. Якщо говорити про напрямок кулінарний, то ми хочемо, щоб традиційні страви готували в ресторанах. Якщо про напрямок традиційної моди, то ми хочемо, щоб люди носили одяг, відтворений за зразками автентичного”, – розповіла Інна Тільнова.
Вона продемонструвала керсетку, пошиту за зразком, який команда проєкту знайшла у маленькому сільському музеї села Захарівка колишнього Світловодського району. Тепер це тільки одна з речей, яку можна придбати в крамниці “Баби Єльки” та комбінувати й носити разом із сучасним одягом.
На запитання ведучого, як народжується новий одяг у традиційному стилі, Інна розповіла, що місцеві майстрині досліджують зразки автентичного одягу з експедицій та з фондів Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.
“Вони сканують, розглядають з мікроскопами, роблять схеми, замальовують, записують, описують і потім створюють ось такі речі”, – описала процес голова ГО “Баба Єлька”.
Вона звернула увагу ведучого на тому, що наші предки шили одяг гарний не лише зовні, а й з внутрішнього боку. Тому для спідниць й керсеток характерні підбій чи підкладка з тканини яскравого кольору. Інна показала керсетку з села Деріївка Онуфріївської громади, якій понад сто років, і підсумувала, що наші прабабусі одягалися гарно і стильно. З нею погодилася й ведуча ранкової програми.
“Мені здається, що керсетки ввійдуть у сучасну українську культуру, бо це стильно красиво і підкреслює фігуру”, – відзначила Валентина Хамайко.