В Кропивницькому чергове опитування стосовно символіки. Цього разу про те хто що хоче бачити на гербі міста. Ніде в світі опитування на таку тему практично ніколи не проводились. Гра в демократію в чергове. Але в геральдиці немає демократії, а є правила складання гербів, яким майже тисяча років. А ще не варто плутати такі речі і поняття, герб, емблема та логотип.
Питання про те хто що хоче бачити на гербі – які символи головніші… Кропивницький є батьківщиною українського професійного театру. Хоча є сміливці-дослідники, які віддавали пальму першості Кременчуку, Полтаві та Києву. Далі понеслося… Символи міста- вовк( стосовно емблеми 3-го полку ССО) , будівля театру. І так далі. Хтось називає місто столицею танцю чи хореографії, містом двох мільйонів чорнобривців, містом сівалки чи сівалок, майже колискою авіації, степовою перлиною, знову містом «неповторноЇ фортеці», початком Кучманського шляху, чумацьким шляхом у Крим по сіль, згадають буряки та пшениці навколо, гусарів та кавалеристів, а море тюльпанів у дендропарку. І далі перелік продовжуватимуть кожний з своїм.
Але зупинитись треба на чомусь одному. В попередньому гербі, тобто нинішньому, лише дві фігури – одна геральдична – перевернутий вилоподібний хрест, а друга негеральдична, що припустимо. Просто друга свою назву має з теорії геральдики. Лаконічно і не переобтяжено… Але саме друга фігура в гербі нині не припустима через колоніальну сутність та зміст.
Конкурси та опитування це іншого поля ягоди – зовсім не геральдичного. Всюди в світі розробляють герби і все, затверджують іноді і користуються тими символами. Конкурси це суто совкова відрижка минулого, коли правилами геральдики не користувалися, а зовсім нефахове журі голосувала за те що кому сподобалося, і перемагала більшість. А хто в тій більшості?
Мене особисто залучали до створення, експертизи створеного іншими( іноді конкурсантами) не одного десятка проектів гербів. Не буду називати міста чи села, просто розповім про найцікавіші випадки. Йшов 1988 рік, коли я приїхав на запрошення місцевої влади на підбиття підсумків. Проектів було 256! Уявіть як це в вузькому колі в трьох –чотирьох переварювали. В підсумку «схрестили» у «мозговй атаці» герб з трьох-чотирьох проектів. Його потім і затвердили. У випадках по простіше розшукували щось вже розроблене чи намальоване, або сідали з різними пропозиціями і знову щось об’єднували, а щось зайве відкидали з запропонованого. Бувало по-всякому… Але робили разом – фахівці та влада, і ніяких конкурсів.
Були і невдалі майже анекдотичні ситуації. Наприклад, розробив кілька проектів для відбору і голосування потім на сесії… по підручнику з геральдики( були і є такі). Вибрали один , проголосували. Проіснував у вжитку герб 10-15 років. А потім обрали нового міського голову, якому хтось щось прошепотів на вушко. Розробника облили брудом, хтось себе проголошує «фахівцем» і герб міняють на інший «намальований» з грубими фаховими помилками.
А голосують за герб хто? Депутати, які не є фахівцями з геральдики. Багато сил та енергії йде на те, щоб роз’яснити, переконати та до вести справу по розуму до притомного , логічного з точки зору правил геральдики підсумку.
Конкурси на кращий проект герба чисто совкова практика, від якої варто відмовлятися. Вибір символів. Думки для роздумів для краєзнаців : вовк – емблема 3-го полку ССО. Полку, а не міста! Будівля театру – місто зветься Кропивницький, а не Театральне, то ж вности в герб будівлю з занавєсочками на вікнах недоречно, як лише одну рослинку кропиви, як дехто теж пропонує.
З давних давен існуть на гербах символи, про які ніхто не розпитує – чому? На гербі польського періоду міста Крилова зображені три рушниці – хто питає «чому?». На гербі російського періоду Олександрії – три серпи, а на гербі Бобринця – дрофа і снопи. Хто питає зараз – «чому»… Такі символи обрали майже двісті років тому, з ними і жили без запитань. До речі, тлумачення символів в описи гербів за правилами геральдики не вносяться. То вже окрема справа для семантичних листів, що супроводжують герби.\
Анатолій Авдєєв, голова Української геральдичної колегії