Північна Корея запустила міжконтинентальну балістичну ракету, яка була в польоті рекордні 86 хвилин, перш ніж впасти у води КНДР на сході півострова, повідомили Південна Корея і Японія. Новий успішний пуск ракети непокоїть Вашингтон і Сеул, особливо в контексті посилення військового співробітництва північнокорейців і росіян.
Пуск, який зафіксував комітет керівників штабів Республіки Корея, стався приблизно о 7:10 ранку за місцевим часом із району Пхеньяна.
Ракету запустили майже вертикально, вона досягла висоти 7 тисяч метрів, повідомило пізніше міністерство оборони Японії.
Цей запуск порушує обмеження ООН та відбувається на фоні погіршення відносин між Північною і Південною Кореєю, а також усе більш агресивних заяв Пхеньяна в бік Сеула.
У день випробовувань північнокорейські ЗМІ поширили заяву Кім Чен Ина, в якій йшлося, що запуск демонструє “волю відповісти нашим ворогам”.
“Я підтверджую, що (Північна Корея) ніколи не змінить своєї лінії на нарощування ядерних сил”, – заявив Кім Чен Ин.
Напередодні Сеул попередив, що КНДР готується запустити міжконтинентальну ракету перед президентськими виборами в США, які пройдуть 5 листопада.
США назвали запуск “кричущим порушенням чисельних резолюцій Ради безпеки ООН”.
“Це тільки демонструє, що (Північна Корея) продовжує приділяти пріоритетну увагу своїм незаконним програмам створення зброї масового знищення і балістичних ракет, а не добробуту свого народу”, – йдеться в заяві офіційного представника Ради національної безпеки США Шона Севетта.
Сусідня Японія також заявила, що відстежувала запуск в четвер.
На спеціально скликаній пресконференції головний секретар кабінету міністрів Японії Йосімаса Хаясі заявив, що при пуску на звичайній траєкторії північнокорейська ракета, що є аналогом тієї, яку випробували в четвер, здатна здолати відстань до 15 тисяч кілометрів.
Це означає, що теоретично ця ракета може досягти практично будь-якої точки на території США: відстань від Пхеньяна до Лос-Анджелеса по прямій – 9 545 кілометрів, до Нью-Йорка – 10 916 кілометрів, до Вашингтона – 11 035.
Японський уряд ще в 2022 році висловлював стурбованість тим, що потенційно північнокорейські балістичні ракети можуть досягти і Японію, і США.
Південнокорейська і американська влада після запуску домовилися “вжити рішучі та різноманітні заходи у відповідь”, йдеться в заяві Сеула.
“Наші військові підтримують повну боєготовність, ми постійно ділимося інформацією про північнокорейські запуски балістичних ракет з владою США та Японії”, – йдеться в повідомленні.
Сеул також анонсував нові санкції проти Пхеньяна.
Траєкторія і дальність ракети КНДР
З 2022 року КНДР проводить випробування міжконтинентальних балістичних ракет подібним чином: ракети летять майже вертикально, досягаючи найбільшої висоти при порівняно невеликій дальності польоту.
У квітні 2023 року Пхеньян провів тестовий запуск міжконтинентальної ракети “Хвасон-18” (Hwasong-18) – першої в історії країни ракети з двигуном на твердому паливі. Ракета тоді досягла висоти 3 тисяч кілометрів, а дальність польоту склала близько 1000 кілометрів.
12 липня 2023 року друга ракета “Хвасон-18” досягла вже висоти 6648 кілометрів, час польоту тривав 74 хвилини – до сьогоднішнього дня це було рекордом. Запуск провели в той час, коли світові лідери зібралися на саміт НАТО у Вільнюсі.
У Сеулі тоді розцінили пуск “як серйозний провокаційний акт, який завдає шкоди миру і стабільності на Корейському півострові та міжнародній спільноті”. Білий дім заявив, що Пхеньян “безпідставно посилює напругу” в регіоні.
18 грудня КНДР повторила випробування: міжконтинентальна ракета, яка летіла за такою ж вертикальною траєкторією, досягла висоти 6518 кілометрів, час польоту – 73 хвилини.
Експерти з Північної Кореї вважають, що ціль таких запусків – перевірка збільшення корисного навантаження ракет. Пхеньян розробляє ракети, які могли би вразити материкову частину США, носячи боєголовку великої ваги чи кілька боєголовок, каже Кім Донг Юп, доцент Університету північнокорейських досліджень.
Запуск міжконтинентальної балістичної ракети Пхеньяном стався невдовзі після того, як Південна Корея і США звинуватили Північну Корею у відправленні військ в Росію для підтримки Володимира Путіна у війні проти України (ні Москва, ні Пхеньян напряму не підтверджували, але і не заперечували ці заяви).
За оцінками Пентагона, близько 10 тисяч північнокорейських солдатів відправили для навчання на схід Росії.
Раніше цього тижня у США заявили, що “невелику кількість” північнокорейських солдатів відправили і в Курську область, яку частково контролюють ЗСУ, і ще кілька тисяч військових із КНДР уже в дорозі.
Ці новини посилили зростання занепокоєності Заходу посиленням співпраці, перш за все у військовій сфері, між Москвою і Пхеньяном.
З 2024 року країни пов’язує новий договір про всеосяжне стратегічне партнерство, в тому числі військову допомогу. Його підписали лідери двох країн під час візиту російського президента до Пхеньяна в червні цього року. Державна дума ратифікувала цей договір 24 жовтня.
Навіщо Хвасон-18 КНДР
Аналіз військового оглядача Іллі Абішева
Експлуатація бойових ракет на таких величезних висотах – міністерство Японії заявляє про 7 тисяч кілометрів – не має особливого значення. Але це каже про збільшення їхньої дальності.
Сучасні міжконтинентальні балістичні ракети (дальністю більш ніж 5,5 тисяч кілометрів) мають робочу висоту польоту 100-120 кілометрів. Вони можуть піднятися і вище, але вважається, що цього достатньо – атмосфера за 100 кілометрів від земної поверхні достатньо розріджена, щоб забезпечити високу швидкість польоту, а більшість систем протиракетної оборони не можуть збити об’єкт, який летить на такій висоті.
Та і в тих, хто теоретично може збити – наприклад, американська система THAAD чи перспективний російський ЗРК С-500 – можливості перевірити відповідність заявленим характеристикам, не було.
Для виходу на висоти в тисячі кілометрів, в екзосферу – на порядки вище, ніж літає більшість космічних апаратів – ракеті доведеться витратити енергію на подолання сили гравітації. Це сильно знижує дальність – у випадку з останнім північнокорейським випробуванням ракета зробила “свічку”, впавши за тисячу кілометрів від місця запуску, не набравши в сім разів більшу висоту.
Навіщо ж північнокорейські конструктори і ракетники освоюють все нові та нові висоти?
Справа в географії. Сусіди КНДР – Китай, Росія, Японія і Південна Корея – оточують її з усіх сторін. Якщо запустити балістичну ракету з Північної Кореї на максимальну дальність, вона неодмінно опиниться над траєкторією чи акваторією одній із цих країн – а це вже ситуація на межі війни.
Північна Корея не може просто відправити ракету на кілька тисяч кілометрів, як Росія із Плесецька на полігон у Камчатці. Але випробувати ракетне озброєння Пхеньяну треба, тому північнокорейці і стріляють в космос.
Очевидно, що чим вище вдасться піднятися ракеті, тим потужніше вона зможе подолати більшу відстань, рухаючись не по крутій, а по стандартній суборбітальній траєкторії.
Із кожним новим запуском північнорейські ракети піднімаються все вище і вище. Ще в травні 2017 року Тихоокеанське командування озброєних сил США, коментуючи запуск однієї із північнокорейських ракет на висоту близько 2 тисяч кілометрів, стверджувало, що такий тип ракети не зможе досягти основної території США (а це приблизно 8,5 тисяч кілометрів від Пхеньяна).
Але вже за нинішніми оцінками японських вчених, які відстежували запуск міжконтинентальної балістичної ракети в ніч на 31 жовтня 2024 року, така ракета може подолати відстань в 14 тисяч кілометрів. А це означає, що вона може вразити будь-яку ціль на континентальній території США.
До того ж невдалі запуски у північнокорейців трапляються усе рідше.