Результатом парламентських виборів у Грузії стала політична криза. І правляча партія, і опозиційні сили отримали набагато менше, ніж розраховували
Чому Грузія не Україна
Ми, звісно, поспішаємо порівнювати будь-яку революційну ситуацію в Грузії з нашими майданами. І тому поведінка грузинської опозиції викликає здивування.
Про те, що правляча партія “Грузинська мрія” сфальсифікувала голосування, опозиційні партії оголосили пізно ввечері у суботу, 26 вересня, за кілька годин після закінчення виборів. ЦВК на той час повідомила, що за результатами підрахунку даних із 72,36% дільниць “Грузинська мрія” набрала 53,06% голосів. Можна було очікувати, що вже вранці у неділю, 27 вересня, розпочнеться масова та безстрокова акція протесту. Однак опозиція зібрала мітинг під парламентом лише ввечері у понеділок, 28 вересня, і за кілька годин завершила його, розпустивши людей по домівках.
Протест здувся? Чи він був безпідставним, тобто ніяких фальсифікацій не було?
Ні, дивна поведінка опозиції пояснюється не цим. Просто вона має козир. У 2017 році було прийнято нову редакцію грузинської конституції, і в ній є цікава стаття 38, в якій записано: “Парламент правомочний приступити до роботи на першому засіданні, якщо на засіданні присутня більшість повного складу Парламенту. Парламент набуває повних повноважень з моменту визнання повноважень двох третин членів Парламенту. З зазначеного моменту припиняються повноваження Парламенту попереднього скликання”.
Тобто новообрані депутати від “Грузинської мрії”, звісно, можуть зібратися та оголосити себе парламентом. Але щоб новий парламент отримав повноваження, він має налічувати щонайменше 100 народних обранців (конституційний склад парламенту — 150 депутатів). А “Грузинська мрія” за результатами виборів, оголошеними ЦВК, отримала лише 89 мандатів.
Отже, опозиція має “золоту акцію”: вона може намертво заблокувати перехід повноважень від старого парламенту до нового. Саме це вона й робить. Усі чотири опозиційні партії, які пройшли до нового парламенту, оголосили, що не визнають результатів виборів і тому не входитимуть до парламенту і не отримуватимуть мандати.
Зірвані плани
Що буде далі — це зараз нікому не зрозуміло, бо ані влада, ані опозиція не готувались до такого розвитку подій. І зараз обидві у шоковому стані: їхні плани зірвано.
Опозиція була твердо впевнена у своїй перемозі. А влада демонструвала не менш тверду впевненість у тому, що вона отримає у парламенті конституційну більшість — дві третини мандатів. Обидві сторони надавали народу переконливі докази — соцопитування.
Польові дослідження електоральних уподобань у Грузії регулярно проводять три компанії: американська Edison Research, британська Savanta та грузинська GORBI. Обидві західні компанії показували чітку перевагу об’єднаної опозиції. Так, опитування Edison Research 1-18 жовтня дало “Грузинській мрії” 34%, а чотирьом опозиційним партіям — 53%, тобто на 19% більше. Опитування Savanta 11-20 жовтня підтвердило, що за “Грузинську мрію” 35%, а за чотири опозиційні сили — 52%, тобто на 17% більше. На ці дані покладалися і лідери опозиції, і західні партнери Грузії.
Водночас грузинська GORBI малювала зовсім іншу картину. Так, її опитування 12-21 жовтня дало “Грузинській мрії” 60,2% — і лише 24,4% двом опозиційним партіям, а інші дві з чотирьох взагалі не потрапляли до парламенту, бо не долали 5% бар’єр. За такого сценарію партія влади отримувала 107 мандатів, тобто надійну конституційну більшість.
Паралельно сама “Грузинська мрія” запевняла виборців, що вона обов’язково отримає конституційну більшість, і пояснювала, навіщо їй це потрібно. Насамперед, вона збиралася ліквідувати “Єдиний національний рух” — партію, засновану Міхеїлом Саакашвілі (на виборах 26 жовтня вона виступала у складі коаліції “Єдність — Національний рух”). “Одразу після отримання конституційної більшості ми ініціюємо правовий процес, внаслідок якого “Єдиний національний рух” та всі його сателіти чи спадкоємці будуть визнані неконституційними“, — пообіцяла “Грузинська мрія”.
Також вона пообіцяла у разі отримання конституційної більшості продовжити боротьбу із так званою ЛГБТ-пропагандою. Ще у квітні депутати правлячої більшості внесли до парламенту проект відповідних змін до конституції, а також проект конституційного закону “Про сімейні цінності та захист неповнолітніх”.
І звісно ж, конституційна більшість була потрібна “Грузинській мрії” для того, щоб опозиція не могла заблокувати перехід повноважень від старого парламенту до нового. Влада розраховувала, що опозиція взагалі втратить політичну вагу і більше ні на що не зможе впливати.
Результати, оприлюднені ЦВК, дали і владі, і опозиції набагато менше, ніж ті очікували:
- “Грузинська мрія” (лідер — прем’єр-міністр Іраклій Кобахідзе) отримала 53,9% голосів та 89 мандатів;
Юрій Вишневський Політичний оглядач вівторок, 29 жовтня 2024, 16:45