8 травня 1945 року Німеччина підписала Акт капітуляції.
8 травня в більшості європейських країн відзначають як день пам’яті за жертвами у цій найбільшій світовій м’ясорубці за всю історію людства.
День пам’яті.
День жалоби.
День приспущених прапорів.
День поміркованої поведінки.
Але не “дєнь пабєди”.
Для українців цей день означає лише перемогу одного окупанта над іншим, яка супроводжувалась безмірними стражданнями і безглуздими жертвами.
І головне, наразі ми маємо вже достатньо інформації з при-відкритих архівних джерел, щоби почати вирізняти простих українців, яки стали жертвами совецького окупаційного режиму, будучи гарматним м’ясом “красной армії” і “героєв ссср” з заградотрядов і нквд.
Ось цього більше всього і боїться та шушера, в яку вселяє щовесни “побєдобєсіє” – відокремлення зерен від лушпиння.
Пам’ятаймо загиблих, шануймо героїв.
Смерть ворогам!