Ми продовжуємо рубрику «зашквари наших народних обранців». Слідом за Сашком Горбуновим, ганебну традицію «корупційних звитяг» екс-нардепів Кіровоградщини продовжує Костянтин Яриніч. Але на відміну від Сашка, Костя у своїй цинічності пішов ще далі. Не секрет, що наш лікар завжди був людиною амбіціозною і, що важливіше, дуже жадібною. Саме жадібністю та алчністю зумовлені його потуги зайняти керівні посади протягом останніх років. Ким тільки Костя не намагався бути: і проректором Донецького медичного вишу, і головою Національної служби здоров’я України і, навіть, Міністром охорони здоров’я! Але врешті решт повернувся він до своєї «кормушки» – Кіровоградського онкологічного диспансеру, де вліз на посаду гендиректора, провів ребрендинг та повів оновлений онкоцентр звичними корупційними доріжками.
Шляхи збагачення Костянтина Володимировича за рахунок пацієнтів його закладу дуже різноманітні. Більшість операцій та процедур, що проводиться в онкоцентрі, фінансуються за рахунок державних програм НСЗУ. Гадаю, не варто наголошувати, що за ВСІ процедури пацієнти платять із власної кишені. Левова частина зазначених процедур не може проводиться в онкоцентрі через відсутність необхідного обладнання, але державні кошти на їх проведення все одно отримуються. А де ж тоді лікуватись пацієнтам? А ось, у сусідній будівлі, де також розташована онкологічна клініка, що правда приватна. А директор цієї клініки – бізнес партнер Костянтина Володимировича, який, відповідно, має свій відсоток за «партнерство». А ще численні закупівлі роками непрацюючого обладнання та безкінечні ремонти приміщень лікарні. І все це, звичайно, за державні кошти та кошти обласного бюджету. Нічого не скажеш, вельми прибутковий бізнес!
Шкода, але всі ці «сірі схеми» та здирницькі операції підірвали здоров’я нашого «героя» – Костянтин Володимирович останні два місяці лікується в столиці. Цікаво, що «хвороба» співпала з січневими обшуками НАБУ в онкоцентрі та оселі Яриніча в рамках кримінального провадження щодо привласнення бюджетних коштів та зловживання службовим становищем, що змусило фігуранта провадження терміново піти на лікарняний.
Будемо сподіватися, що правоохоронні органи зможуть зупинити ділків, які наживаються на чужому горі, та ще й в такі важкі для нашої країни часи. А Костянтин Володимирович нарешті згадає, яку клятву давав він на початку свого професійного шляху, і що ким би він не був – народним обранцем чи керівником лікувального закладу – має слугувати в першу чергу українському народу, а вже потім власному гаманцю.