Саме по собі нешкідливе слово «дійсно» часом стає паразитом у лексиконі невибагливих до своєї мови спікерів.
За родом діяльності мені доводиться часто бувати на різного роду заходах і слухати багато виступів та промов. На основі цього досвіду можу з відповідальністю зробити певні висновки. На першому місці зі зловживання цим словом стоїть обласний музей мистецтв. Керівництво та працівники шанованого нами закладу настільки полюбляють цю мовну «підпорку», що одного разу протягом години я нарахував понад 100 випадків її використання. На другому – обласний краєзнавчий музей. Третю сходинку поділили міські музеї: художньо-меморіальний музей О.О.Осмьоркіна та літературно-меморіальний І.К. Карпенка-Карого.
В емоційному запалі речники часом забувають (а то і не знають) призначення слова «дійсно». Часом воно вуалює пустоту. Тобто там, де можна навести певні аргументи чи приклади, для більшої переконливості достатньо наголосити «Це дійсно гарна картина!», «Це дійсно тонка лірика!» і тобі вже починають довіряти, бо ти ж модератор, куратор, експерт. Часто зловживають цим словом також депутати і чиновники всіх рангів.
За спостереженням фахівців, прислівник «дійсно» має значно більше поширення, ніж це зумовлено семантично в українській мові. І таке поширення – наслідок тривалого впливу російської мови. У доборі відповідників до російських слів действительный, настоящий, действительно, в действительности доповідачі, перекладачі й автори статей надуживають словами «дійсний» («Це – не вигадка, а дійсна подія»), «дійсно» («Я дійсно не бачив її»), «в дійсності» («Ми сподівалися великих наслідків від його проекту, а в дійсності це була авантюра»). У наведених фразах правильніше було б сказати: «справжня подія», «справді не бачив», «насправді це була авантюра».
Отже, щоб у вашій мові не заводилися слова-паразити, замість «дійсний», «дійсно», «в дійсності» відповідно до контексту можна і треба обирати слова «справжній», «справді», «насправді», «достовірно», «на ділі».
Навіть найсвітліші голови сьогодення не завжди володіють даром красномовства, тому лише з часом ми починаємо їх розуміти. Уміння говорити красивою та чистою мовою – це не просто рідкісний дар, а й години наполегливої праці та практики. Саме це надає можливість швидко адаптуватися до різних ситуацій та справляти гарне враження на оточуючих, адже красномовну людину слухати значно приємніше. Тому завжди потрібно вдосконалювати себе, розвиватись, читати книги та вивчати літературу яка вас цікавить, або яка буде для вас корисна.
Слова дійсний, дійсно (дійсне), в дійсності виступають на своєму місці в таких фразах: «Ви бачите тут одно з дійсних чудес сучасної косметики» (М. Коцюбинський); «Ватя… примітила дійсне сільське своє життя, дійсні свої обставини» (І. Нечуй-Левицький); «Так дійсно воно й було» (з живих уст); «Я це дійсно знаю» (Словник за редакцією А. Кримського).
Роман Любарський