Як говорять у народі – палка завжди має два кінці. Так в наслідок агресії Російської Федерації у Криму та Донбасі у 2014 році, а також повноштабного вторгнення окупантів в Україну гинуть люди, руйнуються міста, села, підприємства, окуповані споконвічні українські території ворогами… Але внаслідок агресії росіян, величезна кількість українців позбулася ілюзій стосовно «братського народу», «дружби народів» та іншого «совкового мотлоху». Всі ці події змусили українців подивитися на світ без райдужних рожевих окулярів і повернутися до своїх джерел. Лише після початку війни з Росією, Україна, нарешті, розпочала процес декомунізації та деколонізації, зникають назви надані вулицями, містам і селам іменами окупантів, їхніх пам’ятних подій та названі на честь їхніх, а не українських діячів.
Мільйони українців позбавляючись «совкового мотлоху», відмовляються від російської мови, якої вони розмовляли і думали досі. Російська мова в Україні поступово втрачаю свої позиції, завойовані нею внаслідок більш ніж трьохсотлітньої кривавої боротьби з українською мовою. Таким чином фактично російське вторгнення в Україну зруйнувало в Україні панування російської мови, російської культури та совкових пережитків.
Але прихильники панування російської мови в Україні нікуди не поділися. Так, вони були деморалізовані у лютому 2022 року коли розпочалася велика війна з Росією. Лише після 2014 року в Україні припинилася неприхована русифікація, а у 2022 році розпочалися зворотні процеси. В Україні були заборонені партії, які фактично працювали на ворога, які захищали російські наративи, в тому числі і російську мову. Позбувшись підтримки у пресі та на законодавчому рівні, розпорошені та деморалізовані прихильники панування російської мови в України лише зрідка давали про себе знати. Щоразу черговий мовний зашквар на захист російської мови в Україні отримував негативний відгук у суспільстві. Позбувшись первинного переляку та оговтавшись прихильники панування російської мови фактично перейшли у наступ. Добре продумані, сплановані провокації, маніпуляції та відверті перекручення дають їм певні козирі. Так вони нарізавши уривки з інтерв’ю Ірини Фаріон, маніпулювали, перекрутили його на власний розсуд для збурення та оману суспільства, отримали певну підтримку в тому числі україномовних громадян. На жаль технології чорного піару, відвертої омани та маніпуляції і досі впливають на українське суспільство. І саме в цьому криється найбільша небезпека для Української Державності сьогодні.
Мені хочеться помилятися, але здоровий глузд і тверезий розрахунок змушує дивитися правді в очі. Українська Держава, яка тепер перебуває у небезпеці через криваву війну з Росією, ризикує після нашої перемоги над окупантами, опинитися ще у більшій небезпеці. І ця небезпека загрожуватиме Українській нації та Українській Державі з боку російськомовних громадян, в тому числі частини тих російськомовних воїнів, які сьогодні воюють за територіальну цілісність України. Ми всі ризикуємо опинитися у післявоєнній України на межі громадянської війни, яка знову буде на руку тому ворогу з яким тепер точиться кривава війна.
Саме тепер під час війни з нашим споконвічним ворогом, Україна має найбільші шанси позбавитися колоніальних пут та пережитків, в тому числі і в першу чергу пануванню російської мови в Україні. Саме тепер найсприятливіший час для законодавчого вирішення проблеми, потрібно нарешті позбавити російську мову будь яких преференцій і переваг перед іншими мовами національних менших та зруйнувати усі стереотипи стосовно російськомовних регіонів, прав російськомовного населення тощо…
Будь-яка толерантність чи згубні теорії про «мирне співіснування мов», про «лагідну українізацію», чи «не на часі», або ж «какая разніца» лише сприятимуть деморалізації українського суспільства та наближення до порогу громадянської війни між україномовними, тобто українцями і російськомовними громадянами в Україні!