Росія продовжує терористичні атаки на українські порти. І виглядає так, що не планує зупинятися. Адже це дозволяє країні-агресорці збагачуватись через зростання світових цін на зерно, що очевидно без українського експорту, а також створювати ілюзію одноосібного контролю Чорного моря.

“”Зернову угоду”  безсоромно використали винятково для збагачення великого американського й європейського бізнесу, і лише 3% вантажів надійшло країнам Африки”, – пояснював рішення про припинення участі РФ у зернових домовленостях російський диктатор Володимир Путін.

Однак подальша частина його пояснення піднімає завісу стосовно реальних намірів Росії, і вони аж ніяк не про голодуючих африканців. За словами Путіна, не було відновлено експорт аміаку трубою “Тольятті – Одеса” (постачання аміаку було припинено з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну). При цьому, сама РФ, зокрема торік, поцілила по одній з гілок трубопроводу, тож можна лише уявити, які б наслідки були, якби труба у цей момент працювала…

Вічний шантаж та гроші на війну

Експорт – це для Росії додаткові гроші, зокрема гроші на війну. Проте справа не тільки у тактичній вигоді з фінансування бойових дій. Різке зменшення постачання зерна з України (а подальші удари по портовій інфраструктурі зроблять неможливим завантаження кораблів, навіть якщо вони зможуть безпечно дійти до портів та вийти з них) дуже боляче вдарить по експортних можливостях нашої держави, що дасть можливість РФ використовувати зерно як елемент шантажу світових лідерів. Про це говорить і секретар РНБО Олексій Данілов.

“За кремлівським планом, мають бути створені штучні умови загроз голоду насамперед для країн Африки, і підвищення рівня міграційних небезпек для Європи. Росіяни очікують, що через шантаж примусять Захід до перемовин і прийняття путінського “зернового ультиматуму” – відновлення експорту російського аміаку, зняття частини санкцій та інших обмежень. Своєю чергою, знищення української інфраструктури, яка забезпечує функціонування зернового коридору, має зробити світ залежним від російського зерна та їх логістики й можливостей. План – поставити світ на коліна та зробити Росію унікальним зерновим постачальником”, – зазначив він.

Дійсно, удари по українських портах аж ніяк не стали відповіддю на чергові проблеми на Кримському мосту чи на інші вигадки й справжні складнощі країни-окупанта. Як свідчить нещодавно оприлюднена Головним управління розвідки Міністерства оборони України доповідь, росіяни ще на першому етапі зернової угоди почали докладати зусиль, спрямованих на її зрив, та намагалися закріпити за Чорним морем фактичний статус внутрішнього. Зокрема, як випливає з документа, обмежувався вихід суден з порту Південний та взагалі зменшувалась кількість кораблів, які брали участь в угоді, а також максимально сповільнювався рух кораблів зі збіжжям до ЄС та країн Африки

Врешті, 18 липня РФ офіційно заявила про припинення своєї участі у “зерновій угоді”. Ба більше, Міністерство оборони РФ повідомило, що усі кораблі, які рухатимуться Чорним морем, будуть вважатися військовими цілями та атакуватимуться. 

Блокада України

Попри те, що Міноборони України не залишилося в боргу та, після таких заяв росіян пообіцяло відправляти за напрямком російського воєнного корабля й інші судна окупанта, збройні сили РФ активізували бойову підготовку надводних сил та морської авіації Чорноморського флоту. Як повідомляє Military Media Center, зокрема вони відпрацьовують блокування морських районів, виявлення та знищення кораблів. Тобто, вочевидь, “практикують цивільних суден, які прямуватимуть до та з портів України”. 

Аналітики Інституту вивчення війни також зазначають, що РФ посилює військову присутність у Чорному морі. Зокрема, за даними українського військового медіа-центру та Міноборони Великобританії, російські сили готують кораблі в Чорному морі, щоб посилити блокаду України. 

Проте, на переконання аналітиків, Чорноморський флот навряд спробує повністю блокувати Україну. Адже це може спровокувати військовий конфлікт з прибережними країнами Чорного моря, включаючи членів НАТО – Румунію, Болгарію і Туреччину, яких Кремль досі намагався уникати.

Військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко, своєю чергою, переконаний, що Чорне море точно не перетвориться на фактичне внутрішнє для РФ. 

“Чорне море на внутрішнє море Росії не перетвориться, тому що треба рахуватися з Туреччиною й не тільки. В акваторії Чорного моря є ще Румунія, Болгарія. Тому на внутрішнє воно точно не перетвориться. Але те, що Росія може собі дозволити у Чорному морі порушувати міжнародне законодавство, це ми вже неодноразово бачили”, – зазначив Коваленко.

Примарна допомога НАТО

Експерт нагадав, що, наприклад, порт Рені, по якому Росія теж завдає ударів, розташований неподалік кордону з Румунією. Тож не можна виключати, що якась російська ракета, цілком ймовірно, може впасти на території країни-члена НАТО. 

“Але, з іншого боку, вже були прецеденти, коли російська ракета заходила у повітряний простір Румунії. Також російська ракета падала на території Польщі. І яка була реакція? Максимальний рівень стурбованості, але не більше того. Тому, якщо щось станеться на кордоні з Румунією, мені здається, буде така сама реакція. Тобто буде задіяна четверта стаття статуту НАТО – це підвищення рівня безпеки на кордоні з РФ та Україною. Тобто це безпекові рухи, а не реакція на агресію”, – зауважив експерт.  

На його думку, для захисту українських портів потрібні комплекси ПРО Patriot чи Samp-t, бо ракети X-22, “Онікс” та “Іскандер-М”, якими ворог обстрілює Одесу та область, це ті ракети, які збивають Петріоти. 

“А їх в Одесі нема. Нашим міжнародним партнерам треба поквапитися, бо вони ж обіцяли нам п’ять батарей Patriot, але поки у нас тільки дві. І нам їх не вистачає”, – каже Коваленко.

На його переконання, для прикриття Одеси “було б достатньо і однієї батареї”. Але якщо говорити про можливість створення справжнього буфера безпеки для всього регіону, то, на його думку, потрібні дві батареї ЗРК Patriot. 

“До них повинні йти комплекси малого та середнього радіуса дії, які б прикривали ці батареї… Це можуть бути, наприклад, Iris-t або NASAMS”, – каже він. 

Своєю чергою, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик не виключає військового шляху для розблокування експорту, зокрема шляхом завдання ударів по російській військовій базі в Новоросійську.

“Потрібно мати ресурс для таких ударів. Це ракети великої дальності та потужності й можливість не разового удару. Це питання і контролю акваторії. Я не виключаю такого сценарію. Як засвідчила історія з Керченським мостом, є асиметричні способи завдання вагомого, суттєвого і знакового удару по Росії, який вони будуть відчувати”, – розповів Віталій Кулик.

Що ж до курсування Чорним морем кораблів, задіяних у “зерновій угоді”, експерти впевнені, що це можливо організувати й без участі Росії у домовленостях. 

“”Зернова угода” може працювати за взаємодії Туреччини, Румунії, Болгарії. Тобто є можливість прокласти маршрут через внутрішню економічну зону Туреччини, Румунії та Болгарії, формально, шлях у внутрішніх водах НАТО. А коли судна будуть заходити у внутрішню економічну зону України, то російські кораблі там не зможуть діяти, оскільки це зона дії українських протикорабельних комплексів “Нептун” та “Гарпун””, – зазначив Олександр Коваленко і додав, що при цьому навіть конвоювати “зернові” судна не обов’язково. 

Ірраціональний страх

Інша справа, чи готові до цього Румунія, Болгарія й особливо Туреччина. Як розповів виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко, Туреччина не поспішає тиснути на РФ: “Головна причина – для турків важливо, щоб в обмін на “втручання” в цю історію їм щось пообіцяли американці. Але США також поки тримають паузу. Причина цієї паузи полягає в тому, що американцям особливо немає, що запропонувати туркам”. 

Керівник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко теж дає невтішний прогноз по Чорному морю. За його словами, НАТО надалі демонструє ірраціональний страх Росії. Як наслідок, РФ буде “по-знущальницьки реготати над імпотентним НАТО; зупиняти торговельні судна для огляду (обшуку); імітувати повітряні атаки на натівські розвідувальні безпілотники та продовжувати знищувати портові споруди в українських портах (в тому числі на Дунаї); демонструвати мінування підходів до українських портів, а також тягнути час до візиту або телефонної розмови Путіна з Ердоганом”.

“Лише коли Туреччина побачить, що Чорне море перетворюється на “російське озеро”, вона буде вимушена піти на “загострення” – тобто спрямувати до українських портів торговельні судна своїх судновласників, або (у крайньому разі) демонструвати свою військову присутність в Чорному морі якимось шляхом”, – зазначив він. 

На жаль, поки що єдиною відповіддю НАТО на свавілля Росії в Чорному морі, масовані обстріли портової інфраструктури Одеси та Рені, історичного центру Одеси, погрози топити всі судна, які слідуватимуть в Україну, стала заява про те, що Альянс посилить розвідку за допомогою морських патрульних літаків та безпілотників. 

Ярослав Конощук, Тетяна УрбанськаУНІАН в Google NewsНОВИНИ ПАРТНЕРІВhttps://www.unian.ua/content/lentainform-ukr.html ЛАРИСА КОЗОВА

Гірше за сомалійських піратів: російські окупанти не дають Одесі спокій

17:20, 26.07.202312 хв.4042

Вийшовши із “зернової угоди”, Росія почала завдавати масованих ударів по Одеській області, де зосереджені основні портові потужності для експорту українського продовольства. Також вона пригрозила атаками на торговельні судна, якщо вони наважаться вивозити збіжжя з України. УНІАН дізнавався, якою може бути подальша доля “зернового коридору”, та що потрібно Одесі для захисту від бомбардувань.

З Одеського морського порту 16 липня “зерновим коридором” пішло останнє судно з продовольством на борту. Наступного дня Кремль заявив, що не продовжуватиме “зернову угоду” без виконання низки умов. Зокрема, держава-агресор зажадала підключити “Россільгоспбанк” до системи SWIFT, відновити роботу аміакопроводу “Тольятті-Одеса”, розморозити активи російських компаній, розблокувати постачання запчастин тощо. Російські погрози прозвучали, у тому числі, на адресу цивільних суден (під будь-яким прапором), які попрямують під завантаження в українські порти. І одразу почались обстріли Одещини.

Гірше за сомалійських піратів

Задіявши дрони-вбивці та крилаті ракети, включаючи “Калібри”, “Онікси”, “Іскандери”, окупанти почали планомірно знищувати на Одещині аж ніяк не військові об’єкти. Вони б’ють по інфраструктурі морських портів, продовольчих терміналах, аграрному сектору, фермерських господарствах. Вже спалені десятки тисяч тонн зерна, олії, знищена дороговартісна сільськогосподарська техніка… Зруйновані житлові будинки та інші об’єкти, які не мають жодного стосунку до оборони. Так, в Одесі лише за одну ніч, з 22 на 23 липня, пошкоджено понад 60 будівель, з яких близько 30 – пам’ятки архітектури. Серед них – житлові будинки (майже півтори сотні квартир), музеї, Будинок вчених та найбільший у регіоні храм – Спасо-Преображенський кафедральний собор.

У Кремлі заявили, мовляв, удари по чорноморській перлині – “відплата” за пошкодження Кримського мосту, яке сталося 17 липня. Проте низка аналітиків впевнена: атака на Одеський регіон не пов’язана з цією подією.

Так, за словами військового експерта Романа Світана, до таких атак за день-два підготуватися неможливо. Вони ретельно були сплановані спеціально під завершення “зернової угоди”. За його словами, в України були сподівання, що Одесу захистить “зерновий коридор”. Глобальним прикриттям міста рік фактично не займалися, і це стало великою помилкою.

Як вважає військовий експерт Владислав Селезньов, зараз президент РФ Володимир Путін руйнує інфраструктуру, яка необхідна для експорту продовольства. Мовляв, лідер держави-агресора прагне не допустити транспортування зерна без своєї участі. І, бажаючи позбавити Україну морських перевезень, піде на будь-який терор, включаючи атаки на торговельний флот. При цьому Селезньов вважає, що Україні поки не варто сподіватися на підтримку міжнародних організацій, які відповідають за безпечне судноплавство. Такий висновок він зробив через те, що з 24 лютого 2022 року РФ вже блокує більшу частину Чорного моря, тероризуючи не лише Україну, а й усю світову спільноту.

На думку аналітиків, Росія поводиться гірше, ніж сомалійські угруповання, які десятиліттями займаються піратством. Саме з цієї причини безпеку судноплавства в “зоні” Сомалі здійснюють, зокрема, кораблі країн НАТО.

Як зазначають експерти, аналогія зараз очевидна. Адже Кремль ігнорує чинні норми міжнародного права, включаючи Кодекс торговельного мореплавання. На думку аналітика Петра Черника, саме тому до погроз агресора “топити цивільний флот” слід ставитися дуже серйозно.

За його словами, охорону торговельних караванів могли б забезпечити Туреччина та Румунія.

“Подібні випадки історія знає. Наприклад, у 1987 році іранські ВМС атакували танкери з нафтою, які йшли з Кувейту на світові ринки (під час ірано-іракської війни, – УНІАН). Щоб захистити тоді ці перевезення у Перській затоці, США провели потужну військову операцію “Ернест Вілл”, вступивши у бої з іранськими морськими силами…”, – каже Черник.

Наразі своїми діями РФ завдає страшного удару не лише по Україні. Блокуючи транспортні морські шляхи, держава-агресор поставила під загрозу виживання багатьох країн. Виходячи з цих реалій, чи ризикнуть країни НАТО вжити заходів щодо захисту караванів із зерном? Багато аналітиків вважають, що ні…

Торгівля без Путіна та “зернового коридору”

На думку гендиректора української аграрної конфедерації Павла Коваля, після виходу РФ із “зернової угоди”, можна розглядати кілька подальших сценаріїв. Це – експорт продовольства без “зернового коридору”, його дія в іншому форматі або повернення до “коридору”, який існував, однак без участі РФ.

За словами експерта, без портів Великої Одеси логістика є досить проблематичною. За таких умов українці вже працювали торік, задіявши залізницю, автомобільне сполучення та дунайські порти. При цьому, на червень 2022 року, аграрії вийшли на щомісячну перевалку у 2-2,5 млн тонн, що вдвічі менше від необхідного “у піковий сезон”.

“Але є відповідні резерви, як у залізничному сполученні, так і на Дунаї”, – вважає Коваль.

Крім того, він наголошує, що мають місце організаційні нюанси – слід вжити заходів щодо зменшення черг на кордоні на заході України.

Очільник конфедерації зазначає, що останнім часом “зернова угода” діяла, скоріше, умовно: одеські порти майже не працювали, бо судна блокувалися РФ у Босфорі. Зараз, через зрив “зернової угоди” на президента РФ тиснуть як його друзі, так і опоненти. Але Путін саме на це і чекав, щоб підвищити “ставки”. І досягає цього, зокрема, тими ж бомбардуваннями Одещини.

“Це терористичний підхід, який притаманний РФ”, – наголошує Коваль.

Він також вважає, що у разі неучасті Росії “у зерновому коридорі”, його робота може здійснюватися лише за умови військового конвоювання караванів.

На думку Коваля, у “зерновому питанні” можуть ще напрацьовуватись якісь моделі, оскільки на світових ринках ціни на продовольство, зокрема на пшеницю, вже значно зросли.

“Це дуже погані ігри Росії”, – підкреслює експерт.

За його словами, Москва і раніше, під час дії “зернової ініціативи”, заробляла на простої суден у Босфорі. Зокрема, маніпулювала, наприклад, під час пропуску в українські порти суховантажів (балкерів) та суден під наливні вантажі (танкерів) – під навантаження олії.

“Якщо вони не пропускали кілька 30-тисячників (танкерів вантажністю 30 тисяч тонн, – УНІАН), то під загрозою зупинки опинялися два-три заводи з переробки соняшника в Україні. Через простої можуть знижуватися ціни на соняшник, олію, люди втрачатимуть роботу”, – пояснює фахівець.

Він наголосив, що росіяни ретельно відстежують ринок, бо для них це потужний інструмент ведення війни. Крім того, впливаючи на чергу у Босфорі, вони не просто її гальмували, а й певним чином сортували судна. Насамперед пропускали, наприклад, непершочергові для України суховантажі. Експерт констатує, що втрачаючи свої традиційні ринки, Україна комусь ними поступається, наприклад, тій же Росії.

Основна мета РФ – відновити сили, кошти та зробити ривок

Крім чорноморських портів, окупанти вночі 24 липня вперше завдали потужного удару по порту на Дунаї – одному з тих, які експерт Коваль вважає альтернативними. Варто зазначити, що удари завдано поруч з кордом Румунії, яка є учасницею НАТО. Але й цей нюанс агресора аж ніяк не зупинив…

За словами керівника об’єднаного прес-центру Сил оборони півдня України Наталії Гуменюк, ворог атакував виробничі потужності дронами типу Shahed.

“Вздовж усього узбережжя Дунаю порти зазнавали загрози. Ворог намагався розвідати, зокрема, способи захисту цих підприємств. На жаль, є влучання в один із портів – в ангар, у якому зберігалося зерно. Пошкоджено ще кілька резервуарів для інших видів вантажів та портові крани. Постраждали люди…”, – розповіла Гуменюк.

Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко впевнений: удари по Одеській області – примус до укладання “зернової угоди”, але на умовах РФ.

“І, якщо росіяни змусять Україну піти на домовленості, то наступний крок буде серйознішим – примус до мирних переговорів”, – зазначає Коваленко.

На його думку, зараз для РФ продовження активних бойових дій стало досить проблематичним. Причина – великі втрати та відсутність їхньої повноцінної компенсації, що може призвести до обвалення фронту, особливо на півдні України. Коваленко наголошує: якщо у 2022 році Росія була просто зацікавлена у тимчасовому припиненні війни, то зараз це питання для неї стоїть особливо гостро. Така пауза може тривати навіть кілька років, але за цей час РФ нагромадить сили та здійснить черговий ривок, аби захопити нові українські території.

“Відновити сили та кошти – основна мета Росії, а “коридор” – елемент побічний, яким намагаються тиснути на Україну та наших міжнародних партнерів. Ба більше, примус до перемир’я також виходитиме від організацій, політсил, які – “на прикормі” у Кремля. Це той самий прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, партія “Альтернатива для Німеччини”, представник французької партії “Національний фронт” Марін Ле Пен…”, – впевнений експерт.

Він зазначив, що “мирні ідеї” такі політсили та окремі діячі просувають без будь-яких попередніх умов, що повністю відповідає потребам Росії, але ніяк не України.

На думку Романа Світана, після жорстких ударів по мирній Одесі, зокрема портах, Україна не може йти на якісь угоди з Росією. Це – схоже на самогубство, і Путін не може цього не розуміти.

“Тому навряд чи він хоче повернутися (до “зернової угоди”, – УНІАН). Він просто продовжить геноцид українського народу…”, – вважає експерт.

Одесі необхідна сучасна ППО

Усі фахівці сходяться на тому, що Одещину потрібно швидко прикрити надійними системами ППО, адже необхідно рятувати не тільки порти, а й національне надбання – “чорноморську перлину”.

За словами Коваленка, російська армія з тією чи іншою інтенсивністю продовжуватиме бити по Одесі – інтервали між ударами залежать від накопичення ракет. При цьому він наголошує, що захист чорноморського регіону – на користь міжнародних партнерів України, далекоглядність яких, на жаль, викликає сумнів.

“Через те, що зерно з України не надійде, наприклад, до Африки, там розпочнеться продовольча криза. Де голод – там хаос, маса біженців – мільйони жителів Африканського континенту захочуть стати частиною Європи… Берлін, Рим, Париж готові прийняти сотні тисяч голодних людей? Особисто я в цьому маю сумнів”, – пояснює експерт.

Він також звертає увагу, що у голодуючих, в соціально нестабільних регіонах народжуються різні радикальні рухи. У зв’язку з цим, друге життя отримає “ІДІЛ”, або виникне страшніший “гомункулус”, замішаний на вже існуючих, але агресивніших ідеологіях. І діяльність нових терористичних організацій, поза всяким сумнівом, позначиться на благополуччі країн ЄС.

За словами аналітиків, немає сенсу міркувати: чи має противник боєприпаси у потрібній кількості, чи він відчуває їх дефіцит. Так само безглуздо закликати Путіна повернутися до “зернової угоди” та перестати стріляти – це все одно, що погрожувати йому пальчиком, наче він маленький хлопчик в коротких штанцях.

“Якщо у Брюсселі цього ще не зрозуміли, гріш ціна білим комірцям-аналітикам із зарплатою як річний бюджет Сваляви (курортне містечко на Закарпатті, – УНІАН)”, – каже Коваленко.

На думку військових фахівців, протидіючи ракетно-дроновим атакам ворога, захисники Одещини щодня роблять подвиг. За наявних технічних засобів більшого вимагати зараз неможливо. Ситуацію може врятувати сучасна ППО, зокрема Patriot та інші сучасні установки. Тих, хто цього ще не розуміє, можна запросити на одеське та миколаївське узбережжя, щоб вони “руками ловили” “Онікси” та “Іскандери”. Можливість для такої “розминки”, зважаючи на все, ще є – ворог, навряд чи дасть південним регіонам України спокій.

Лариса Козова