Найманці ПВК “Вагнер” на кордоні Білорусі з Польщею / фото AP
Тема присутності ПВК “Вагнер” у Білорусі все ще не зникає з порядку денного. З’явилися повідомлення про те, що представники цієї організації будують нові табори біля кордону Білорусі з Литвою та Україною. Польські відомства заявляли, що найманці вже намагалися перейти кордон.
У зв’язку з цим Латвія вводить посилений режим охорони кордонів. Його введуть у місті Даугавпілсі та трьох краях країни: Лудзенському, Краславському та Аугшдаугавському.
Зі свого боку Польща планує розмістити десять тисяч військових на кордоні з Білоруссю. Чотири з яких займуться підтримкою прикордонної охорони, а шість тисяч перебуватимуть у резерві, заявив міністр оборони країни Маріуш Блащак. За його словами, Варшава готується до будь-якого розвитку подій, тому перекидає війська, щоб “агресор не наважився на атаку на Польщу”.
Деякі пункти пропуску закриває і Литва. З 18 серпня тимчасово призупинять діяльність пункти пропуску “Шумскас” і “Твярячус” (Лоша і Відзи) на білорусько-литовському кордоні. Офіційно уточнюється, що це необхідно для зменшення геополітичних обставин і загроз, а рішення ухвалено через можливі провокації з боку бійців ПВК “Вагнер”, які перебувають у Білорусі. Але повірити в те, що кілька тисяч вагнерівців можуть почати повномасштабний наступ на країни НАТО – дуже складно.
Своїми думками про це в інтерв’ю LRT.lt поділився політолог Павло Усов.
Наметовий табір ПВК “Вагнер” у Білорусі / фото AP
– На ваш погляд, про що все-таки свідчить зростання кількості таборів вагнерівців у Білорусі та їхнє наближення конкретно до литовського й українського кордонів?
– Це свідчить про багато можливих тенденцій і перспектив, а також загрози як для Білорусі, так і для сусідів. Сектори діяльності найманців у Білорусі можуть бути абсолютно різноманітні. Насамперед, це посилення військового і політичного контролю над територією Білорусі, щоб надалі не допустити можливих розворотів або посилення впливу інших політичних центрів на Білорусь. Тобто Білорусь повністю на сьогоднішній день є сферою стратегічної активності Росії, а також стратегічним російським ресурсом, який спрямований у бік сусідів.
Діяльність вагнерівців ми не можемо розглядати у відриві від загальної стратегії Росії щодо Заходу та України. Відповідно, мета присутності найманців – нарощування сил і формування певних ударних груп, які можуть бути використані як диверсійно-розвідувальні загони на кордоні Польщі та Литви. Можна поки що стримано оцінювати можливість відкритих воєнних дій проти Литви або проти Польщі, оскільки це вже перехід на зовсім інший рівень конфронтації: включення у війну блоку НАТО. Проте не можна виключати можливості якихось провокаційно-диверсійних дій на прикордонній території Литви і Польщі. Це можуть бути атаки на військові, або на цивільні об’єкти.
Мета таких дій – створити розширений простір хаосу і нестабільності, напружувати ЄС і примушувати його в такий спосіб до більш поступливих і швидких дій у питанні мирних переговорів. На сьогоднішній день для Росії це є вкрай важливим. Тому розширення простору хаосу буде націлене на те, щоб примусити таким чином Захід до переговорів. Тим самим можна пояснити і появу ядерної тактичної зброї в Білорусі.
Опубліковані Міноборони Білорусі кадри, на яких найманці ПВК “Вагнер” нібито беруть участь у навчаннях / фото AP
Поки в Україні триває війна, виключати можливе використання білоруської армії, а також різних угруповань, зокрема й найманців ПВК “Вагнер”, у жодному разі не можна. Це потрібно розглядати як можливу загрозу. Не можна від цього відмахуватися, необхідно бути до всього готовими.
Також не виключаю, що якщо війна не зрушиться з мертвої точки до осені, то Росія буде прагнути відкривати новий простір для впливу. Для України не закінчити в найближчі терміни війну з Росією перемогою – загрожує кризовими внутрішніми явищами. Росія постарається створити додаткові точки напруги на кордоні з Україною за допомогою вагнерівців. Чи дійде до прямого вторгнення на територію України – не знаю. Поки про це говорити неможливо, через те, що наразі в Білорусі недостатньо накопичилося як фізичних, так і технічних ресурсів.
Подкаст можна послухати тут:
https://imasdk.googleapis.com/js/core/bridge3.584.2_lt.html#goog_2128492662Užkrauta: 0%Progresas: 0%PaleistiIšjungti garsąIšjungti garsą Доверяй, но проверяй. Возле границы с Литвой появились новые полевые лагеря ЧВК “Вагнер”
Наразі всі ресурси кинуті на утримання. Згодом, коли настане зима і просування Збройних сил України буде ускладнено, можна буде очікувати спроби прориву з території Білорусі на територію України саме з використанням бійців із ПВК “Вагнер” або інших найманських груп, зокрема у складі яких можуть бути і громадяни Білорусі.
– Якщо припустити, що в розташуванні росіян є білоруська армія. Також не потрібно забувати, що є ще Калінінградська область, де теж стоїть досить великий контингент військових. У цьому випадку пряма конфронтація з НАТО можлива?
– Для повномасштабного вторгнення ресурсів недостатньо. Навіть якщо говорити про пробиття Сувалкського коридору, про який пафосно заявляють російські пропагандисти. Для цього необхідні ресурси в обсязі щонайменше ста тисяч осіб із відповідною технікою. Таким потенціалом на сьогоднішній день Росія в цьому регіоні не володіє. Є Калінінградська область, де зосереджено близько 35 тисяч російських військовослужбовців, це Військово-морський флот і сухопутні сили. Однак армія, щоб пробити це з другого боку Білорусі, поки що не перебуває в мобілізаційному режимі.
Для прориву й утримання цього плацдарму, протяжністю 80 кілометрів, необхідно задіяти всю білоруську армію кількістю в 45 тисяч осіб. Крім цього, потрібна підтримка і від вагнерівців у кількості щонайменше 20 тисяч осіб, у такому разі ця операція, можливо, завершилася б успішно. Тому що з боку Білорусі виключно строковики, які бачили автомат двічі в житті, один з яких стріляли. До того ж, якщо ми говоримо про повномасштабне вторгнення, Російська Федерація має завдати ударів по території Естонії та Латвії, щоб відволікти основні сили та ресурси. Тільки в цьому випадку можна говорити про якусь успішну операцію.
Палаточный лагерь наёмников ЧВК «Вагнер» в Беларуси / фото AP
Що знаходиться в голові у російських генералів? Складно сказати. Але зрозуміло одне: потрібно бути готовими до всього, навіть до таких божевільних дій, як повномасштабне вторгнення. Тому що нам усім божевіллям здавалося і повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Усі раціонально мислячі люди говорили, що таке неможливо. Тим не менш, ми бачимо, що Росія вторглася на територію України. Тому, я вважаю, що краще переоцінити загрози і бути готовими до найгіршого результату подій, ніж потім рвати волосся на голові і говорити, що такого ми не очікували.
Також не можна виключати більш провокаційних дій, які можуть згодом призвести до повної ізоляції Білорусі, змусити країни НАТО в тій же Польщі зосередити військові й технічні ресурси на кордоні з Білоруссю. Також може не обійтися без обміну вогнем, бо напруга зростатиме. Ворожий настрій посилюватиметься, зокрема спроби прориву з використанням мігрантів. Потрібно розуміти, що Росія на сьогоднішній день націлена на конфронтацію із Заходом. Насамперед із країнами Балтії та Польщею. Цей конфлікт може набути абсолютно різних форм. Починаючи від гібридних методів провокацій, закінчуючи реальними зіткненнями.
Тому в НАТО мають бути готовими до загострення становища, тому що, безумовно, зараз усе вказує на те, що певною мірою зіткнення Заходу і Росії неминуче. Існування Росії в такому форматі, в якому вона існує, штовхає світ до зіткнень.
Матеріал підготував Гліб Анікєвич.