Друга хвиля дерусифікаційних перейменувань знову здивувала. Колись були прециденти з вулицею Ярослава Мудрого, а тепер якісь мешканці вулиці не вподобали і не захотіли щоб їх вулиця носила ім’я Героїв УПА. Називати її іменем «героїв НКВС» не наважились, і мабуть тому назвали Квітневою. А чи не на честь квітневих тез Володимира Ілліча. Дехто читаючи про цю подію, пробубонів під ніс: « І бігають містом падл юки, які так налаштовують темних людей боятися бандерівців…» То чим ті особі не колаборанти?
Дивно, що в місті до 2022 року дожили в назвах вулиць Ватутін, Жадов, Габрахманов, Родімцев. Але друга хвиля дерусифікації вуличної топоніміки під яку потрапили і деякі українці виглядає так –
вулиця Амурська – вулиця Героїв Крут,
провулок Бородинський – провулок Буковинський,
проїзд Ватутіна – провулок Гурбенський,
вулиця Виставочна – вулиця Петра Григоренка,
вулиця Вологодська – вулиця Василя Вишиваного,
вулиця Володі Дубініна – вулиця Володимира Караташа,
вулиця Воронцовська – вулиця Байгородська,
вулиця Генерала Шумілова – вулиця Архітектора Лишневського,
провулок Григорія Журбинського – провулок Степана Лелеки,
вулиця Григорія Кочерещенка – вулиця Скіфська,
вулиця Делегатська – вулиця Талліннська,
провулок Достоєвського – провулок Ґарета Джонса,
провулок Дунаєвського – провулок Анатолія Авдієвського,
вулиця Калузька – вулиця Квітнева,
вулиця Карбишева – вулиця Юрка Тютюнника,
вулиця Ковпака – вулиця Неопалимівська,
вулиця Костромська – вулиця Левка Лук`яненка,
провулок Краснодонський – провулок Гончарський,
провулок Крилова – провулок Леоніда Глібова,
провулок Курський – провулок Хотинський,
тупик Курський – тупик Хотинський,
вулиця Курчатова – вулиця Івана Пулюя,
вулиця Лізи Чайкіної – вулиця Дніпрової Чайки,
провулок Макаренка – провулок Валерія Едігея,
вулиця Макарова – вулиця Родини Юхнелів,
вулиця Мічуріна – вулиця Кароля Шимановського,
вулиця Можайського – вулиця Цибулівська,
провулок Мухіної – провулок Квітки Цісик,
вулиця Нахімова – вулиця Перегонівська,
вулиця Некрасова – вулиця Михайла Завадського,
вулиця Новосибірська – вулиця Чарівна,
провулок Олександра Матросова – вулиця Михайла Омеляновича-Павленка,
вулиця Осипенко – вулиця Бердянська,
вулиця Першотравнева – вулиця Віктора Погрібного,
провулок Ростовський – провулок Софії Русової,
вулиця Рязанська – вулиця Вишгородська,
вулиця Сергія Тюленіна – вулиця Михайла Кандідова,
провулок Сєдова – провулок Аврамівський,
вулиця Сєрова – вулиця Валентина Глушка,
вулиця Смоленська – вулиця Литовська,
провулок Смоленський – провулок Литовський,
вулиця Степана Разіна – вулиця Лицарів Зимового походу,
провулок Суворова – провулок Наталії Бракер,
вулиця Сурикова – вулиця Джона Венгера,
вулиця Тамбовська – вулиця Празька,
провулок Титова – вулиця Юрія Горліса-Горського,
провулок Уральський – вулиця Отамана Чорного Ворона,
вулиця Хабаровська – вулиця Вінстона Черчилля,
вулиця Червоногірська – вулиця Конотопська,
вулиця Чернишевського – вулиця Макеєвська,
вулиця Шканди – вулиця Івана Огієнка,
провулок Щербаковський – провулок Громадівців,
провулок Юрія Смирнова – провулок Родини Смирнових.
Неідеально, бо могло бути краще. Але процес триває. Наведене жирним шрифтом викликає деякі питання. А ще була в місті вулиця, як в Одесі Дерибасівська, з дуже древньою назвою. От пройшло двісті років, і не стало вулиці Воронцовської. Нормальної назви для перейменування придумати забракло. А Воронцовка на Херсонщині ще є, але невідомо чи не прикрили рашисти розлив Воронцовської мінеральної води…
А ще така дивина – до 2022 року в місті в порушення закону про декомунізацію існували вулиці з іменами більшовиків Кочережченка, Журбинського, Шканди
Анатолій Авдєєв.