Кажуть, що війна міняє людей. Кажуть, що війна оголяє справжню людську сутність. Багато чого кажуть, але людина завжди адаптується до нових умов. Що відбувалосяі відбувається нині в стилі життя та керівництва громадою у голови Новоукраїнської ОТГ Олександра Корінного?
Перші кроки військового часу були суто військовими – «турбота» про блокпости та світломаскування в темну пору доби. Потім ці турботи якось призабулися, але майже місяць міський голова, ніби перебуваючи на «бойовому чергуванні» ( чи хтось замість нього) оголошувати на аккаунті у мережі Фейсбук повітряну тривогу та її відбій. Невже у всіх у місті та селах є Інтернет? До повітряної тривоги, на жаль, звикли та перестали її оголошувати… Майже смішне закінчилося.
Почалося не дуже смішне, а просто скандальне. Через місяць після оголошення воєнного стану міський голова «взявся за волонтерів», бо вони були непідконтрольні йому( так написали в соцмережі), точніше за зібрані ними «скарби», тобто тупо віджав склад з зібраними речами та продуктами та сам став від себе відвозити на фронт. Волонтери знайшли інше місце та зовсім засекретилися від мережі Інтернет, вроді їх немає в природі. За перші три місяці голова ОТГ налагодив зв’язки та постачання гуманітарки до свого міського центру підтримки переселенців, маніпулюючи при цьому кількістю – «більше 1500». Певна частина переселенців в громаді не залишилася. Нещодавно Корінний навіть список оприлюднив цих більше десятка міжнародних та українських організацій: Кіровоградської обласної військової адміністрації, UNICEF Ukraine, ACTED Ukraine, ULEAD з Європою / ULEAD with Europe, Лікарі без кордонів/Médecins Sans Frontières , World Central Kitchen , Samoorg – Асоціація сприяння самоорганізації населення , Фонду «Кропивницький серце України», ГО “Територія успіху” , SOS-Ukraine, ГС Громадські Ініціативи України.
А ще ніби схаменувшись на четвертому місяці повномасштабного нападу міський голова почав писати, що він особисто та його чиновники докладаються матеріально до допомоги захисникам. А чому раніше мовчали і чи так це насправді? Написати можна що завгодно…як і заволодіти та розпорядитися з чужим складом гуманітарки.
Весь квітень на аккаунті шефа ОТГ рекламувалася посадка дерев і квітів та прибирання території в центрі міста, співи для збору коштів та футбольний турнір. Одною лише висадкою десяти малюсеньких катальп в соцмережах та в різних інтернет-виданнях наробили чималого галасу, а дехто і місто перейменував через малограмотність в Новоукраїнськ. А коли в травні піднялися бур’яни, то за благоустрій в Новоукраїнці настала повна тиша…
В соцмережах йдуть повідомлення, про роботу для фронту по селах, куплені і передані армії автомобілі та різне спорядження та харчі. А так з часом в повідомленнях відновилися «обнімашки і поздравляшки», що були раніше. Але і є повідомлення про прикре – геройську загибель на війні членів громади. Сум і скорбота на світлинах… Щоразу майже оголошується про присвоєння звань почесних громадян села чи міста та з’являються під час прощання московські попи з РПЦ, Кирило якої благословляє злодійства проти України та її громадян.
А що у голови громади під час запеклої війни в особистому плані? В соцмережах пишуть, що родина перебуває за кордоном, «собі найкращому» оформлена інвалідність… Тобто виглядає, як заздалегідь «підмощена соломка» на всяк випадок, щоб чого не вийшло. Цьому війна навчила, чи все так і було? Далі ще щось буде… Але зрозуміло, що Олександр Корінний зовсім не Артем Семеніхін з Конотопа.
Максим Буцалюк