Після однієї з останніх моїх публікацій-спогаду про шосту річницю перейменування міста з Кіровограда на Кропивницький, тут мене звинуватили в кількох речах, а потім кілька коментаторів негативно прокоментували допис.
Для них написав аргументи, про які вони, мабуть, не знали або не хотіли знати, чути чи аналізувати.
Думаю, вони будуть корисними та відкриють очі тим людям, які живуть нав’язаними стереотипами, але зі слабкими аргументами і є прихильниками назви Єлисаветград.
1) Стереотип перший: назва не пов’язана з ім’ям рос. імператриці, а нібито названа на честь покровительки міста – святої Єлисавети. Тоді їм питання: де в місті хоч один збудований на її честь храм? Чому не було жодної ікони із зображенням св. Єлисавети, датованих XVІІІ ст. у нашому краї як і храмів?
2) Аргумент щодо герба. Єдиний офіційно затверджений імператорським указом герб Єлисаветграда у квітні 1845 році. Цитата з указу: «У горішній половині щита у золотому полі Державний рос. герб, а в долішній у червоному полі земляне укріплення, усередині якого вензель імператриці Єлизавети Петрівни, обабіч же його 1754 рік». Герб залишався незмінним до 1919 року. То про яку святу ідеться, якщо в указі чітко написано, що місту дали назву імператриці Єлисаветі? Місто однозначно назвали на честь імператриці!
3) Так я був ведучим багатьох спортивних заходів, в тому числі на Фортечних Валах. До чого свята Єлисавета до імператриці Єлисавети?
4) Щодо неврахованої думки і бажання мешканців. Під час останнього так званого опитування у 2015 році, процедура не передбачала ніякого збору підписів, тому акція була виключно популістською і не мала жодної юридичної сили, яка його легітимність? Воно проводилося біля виборчих дільниць, списки виборців до уваги не бралися. Опитувальний аркуш видавався всім охочим. У більшості пунктів не вимагали паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Участь могли брати люди по кілька разів. Мій брат зокрема проголосував 5 разів, я – 3. Підбиття підсумків проводилося без участі спостерігачів. Взяли участь в опитуванні всього 18,3% – менше ніж п’ята частина від загальної кількості виборців. Це більшість містян?
5) За Кропивницький виступали лише ті, хто «понаїхав». Я не корінний, народився, закінчив школу в сусідній Знам’янці, але на момент перейменування, прожив у цьому місті 16 років. Цього мало, щоб моя думка була почутою? Думаю, я зробив достатньо для його розвитку, покращення іміджу та побільше за багатьох корінних. А серед тих, хто «понаїхав» не було таких, хто голосував за Єлисаветград? Впевнений, що таких було теж багато.
6) Якщо я не корінний, то моя думка неважлива?
7) З фортеці святої Єлисавети стартувала найсумнозвісніша операція зі знищення Запорізької Січі.
8 Єлисаветград має пряме відношення до впливу рос. та на нас. Якщо місто б назвали Єлисаветград, то це означало б що рос. пропагандисти нанесуть його на карту «русского міра». Це була б велика небезпека. Julia Gonzur окремо для тебе:
аргументи, що зараз під час війни назва міста не впливає на неї і в нас усе спокійно (будемо сподіватися, що так буде і надалі)… може тому і не впливає, що «русскій мір» тоді не зміг просунути свою назву Єлисаветград і не дав можливості говорити про наш край як про «новоросію»?
9) Наостанок. Приймаючи чужі топоніми, ми ризикували б прокинутися одного разу з нав’язаною думкою, що навколо не Україна, а «ісконно русская тєріторія». Подивіться що ці рашисти, окупанти, вбивці, гвалтівники та мародери зараз роблять в Україні!!! Ось у чому небезпека, яка з високою імовірністю могла б повторитися в нас! Позначивши місто таким небезпечним маркером, ми ризикували б миром і спокоєм нашого міста, яке на щастя, отримало назву Кропивницький.
P.S. Владимир Кислый то кому тут треба детальніше ознайомитися з історією міста?
Кропивницький – об’єднує! Слава Україні!
Євген Савранський в мережі Фейсбук