Не хотіла би псувати нікому святковий настрій, але це неможливо толерувати. На скрінах ще один моральний урод. він теж із Запоріжжя, теж священик тої же конфесії. Здавалось, запорізька єпархія УПЦ пробила всі можливі днища, але ні, вони продовжують це робити далі. Тепер, замість того, щоби бити себе в груди з покаянням, цинічно брешуть (почитайте цей сльозливий опус на двох скрінах), ще й звинувачують українську армію у вбивстві дітей на сході України, а журналістів, що не стежать за цим.
Інший достойник цієї церкви назвав медійний резонанс запорізької справи диявольською провокацією, на яку не треба відповідати. вірні йому аплодують…
А у мене немає сил для злості і ненависті для них, просто черговий шок від того, чому у нашій країні це можливо. чому людина може собі дозволити писати такі речі і чутися безкарною. чому? не іграшки треба нести їм, а шини. Дуже сподіваюсь, що Запоріжжя винесе цих … (як їх назвати культурно?) за порєбрік. бо це за межею добра і зла.
