Оскільки за останні дні десятки близьких і далеких знайомих та просто перехожих на вулиці запитали мене одне й те саме питання (самі знаєте яке) — то я вирішив все ж написати про це ще раз окремим постом.
Наперед попереджаю — це лише мої суб’єктивні думки, без жодних інсайдів і таємної аналітики. Якої, я впевнений, нема ні в кого.
Отже. Завтра нічого особливого не станеться. І післязавтра теж. І через тиждень. Мордор далі буде ричати і погрожувати орками на кордонах, ельфи будуть далі постачати нам магічні ельфійські джевеліни.
Орки зараз не рипнуться, але загроза нікуди не зникне і нам ще дуже довго доведеться жити поряд з мордорським вулканом. В стані постійної ексалації, напруженості та фактичної війни, яка триває з 2014 року. Вони від нас не відчепляться. Так буде тривати роками. Можливо десятиліттями. Поки буде існувати Мордор.
Що робити? Постійно нарощувати свою силу, вступати і будувати військові альянси із союзниками, розвиватися і міцнішати в усіх сеансах. Щоб сама лише думка про чергову агресію проти України виглядала масовим самогубством, а сама лише ідея про близькість української та московської ідентичностей викликала сміх. І перемагати.
У Києві чудова, майже весняна погода. Всім гарного дня!
Андрій Іллєнко, заступник Голови ВО “Свобода”