Московія дуже швидко деградує в усіх можливих сенсах. В історичних відрізках. Цьому з’являється все більше прикладів. Причому ця деградація відбувається в усіх прошарках суспільства. Тому одночасно в Московії відбулися дві знакові події, хоча реально їх тисячі і тисячі. Перша на самій горі, коли президент цієї “Імперії зла” процитував некрофільно-матюкальні частушки про “нравіца нє нравіца, тєрпі моя красавіца”. Це вже взагалі щось неймовірне. Я не думав, що якийсь народ здатен на такий жах. Тим більше “скрепоносний”.
І в той же час, в чудовому місті Ачинську з Кансько-Ачинського басейну, мешканець багатоповерхівки побив двірничку, яка прибирала у під’їзді, звинувативши її в тому, що вона американська шпигунка і тому розповсюджує проклятий макрон, тобто, пардон, омікрон. Божевілля опанувало московитами, чи може воно їх ніколи й не покидало?
Пригадую, як я на початку 70-х років ХХ ст. їхав у потязі Київ-Харків. Зі мною у купе їхали дві молодиці-українки з Мурманська. В Лубнах у купе до нас підсів якийсь дідусь. Довідавшись, що молодиці з Мурманська він здивувався: як ви можете там жити, тим же ці, як його “руські”. А хіба вони не люди, відповіли молодиці. Та мабуть люди, – недовірливо погодився дідусь…