В Кіровоградській області замість двадцяти одного залишилось чотири райони. Розмови йшли про зменшення кількості чиновників та коштів на їх утримання. А чи так це насправді?
Для прикладу за життям новоутвореного укрупненого району з центром в Новоукраїнці, як і іншим трьох можна спостерігати через їхні сайти в мережі Інтернет. Новоукраїнський сайт, як глашатай гласності нібито створено вже в цьому 2022 році. Але за більше ніж рік туди додали лише свіжі протоколи сесій райради. За цей час ніхто не здогадався поновити та розповісти щось нового про новоутворений район. Немає нової мапи(карти) району, нового адміністративного поділу, де можна було б дізнатися про кількість та інші деталі територій об’єднаних громад. Керівництво новоутвореного району живе у «вчорашньому дні» та ортимуючи чималі зарплати ніби чогось очікує. Більше року апарату ради на таку просту роботу не вистачило часу. Тільки поставити нову дату під старим сайтом та додати десять нових протоколів сесій і новий склад депутатського корпусу та невеличкий список своїх апаратників, утворений наполовину з пенсіонерів. А ти часом справжній стан речей могли б як школяри-двійчники «списати» з якогось нормативного джерела(постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року). Чи навіть з Вікіпедії… Ліс темний, товсті «вгодовані партизани», і повна «незаморочка дійсністю»… Акцентувати увагу на безпорадності апаратників райради? Вони, мабуть, бідні і нещасні люди, що за паперами світу білого не бачать… А чи бачать вони людей? Так, але тільки голова райради пан Небога по середам протягом «цілого дня»… Це єдиний час в у тиждень, коли раді бачити когось більше ніж з 140 тисяч мешканців району. А чи є там черга, і чи спілкуються в будинку ради з виборцями? Чи це прерогатива 42 депутатів від різних політсил, які живуть у різних містах і селах району. Але через перекоси виборчого законодавства не у кожному селі такого знайдеш. Цим може похизуватися лише 12 сіл. А в районі 242 населених пункти, з яких міст та селищ всього шість. Та й в громадах з депутатами не завжди добре, бо деякі громади залишилися без районної депутатської уваги.
А тим часом довідка з Вікіпедії:
«Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року. До його складу увійшли: Помічнянська, Маловисківська, Новомиргородська, Новоукраїнська міські,
Добровеличківська, Смолінська селищні, Піщанобрідська, Тишківська, Злинська,
Мар’янівська, Ганнівська, Глодоська, Рівнянська сільські територіальні громади.
Раніше територія району входила до складу Новоукраїнського (1923—2020), Добровеличківського, Маловисківського, Новомиргородського районів, ліквідованих тією ж постановою»
Та часом варто звернути увагу, що згідно вище вказаної постанови, населення району зросло на майже 100 тисяч, а територія більше ніж на 5000 кв.км, ніж про це пише сайт ради. Все ніби протікає в минулому столітті. Все застигло ніби очікуванні команди, чи під впливом втоми від бездіяльності та лінощів. Утворили нові райони, територіальні громади, провели вибори до цих органів влади. Але за паперами районної ради термін «громада» практично не фігурує. Читаєш і бачиш – сільська рада, міська рада, а громада лише лунає, як слова пісні в теле та радіо ефірах. То є об’єднана громада, то десь загубилася, і вроді її ще немає, хоча спливло більше ніж півтора роки.
Разом з цим вивільнилися сотні чиновників. Але останні десь знову прилаштувалися в апаратах громад, пригрілися на нових збільшених окладах і сидять ніби у засідці. Наприклад медицина в районі має чотири колишні районні лікарні, які передали у громади та «умили руки»… Не стало на паперах «районної медицини» немає турбот, коштів і, наприклад, навіть совісті. Велика, колись районна, а нині міська лікарня в райцентрі стоїть не перший день без води, і це під час пандемії, і при певній кількості лише прямих і формальних няньок все є як є. Зникла вода, але ні в кого немає кеби підвести її від сусідніх будинків чи свердловин, а далі шукати зниклу воду з власних свердловин. Багато функцій відібраних у рад перебрали на себе сучасні РДА разом з коштами для вирішення різних нагальних питань, і що?
Мало що залишилось у власності райради, але і те використовується не ефективно. Це як резюмувати коротко, а те що є рішеннями сесій без тендерів, здається, вміло за звичкою в ручному режимі розпорошується по потрібним рукам.
Що ще помітно в задекларованій гласності: в протоколах немає суттєвої конкретики, і все законспіровано в «засекречених від зайвого ока додатках». На 11 штатних одиниць передбачено більше 1330000 гривень на заплату. Чиновники ради не всі живуть в райцентрі. Так наприклад голова ради їздить на роботу з Малої Виски та має пенсійний вік. У межах сайту інформується лише про вісім осіб з одинадцяти та середня заплата 122000 гривень на рік. Хто ті три загадкові особи в штаті виконкому ради? Водій, прибиральниця чи ще хтось? А де кошти від оренд майна? Чому про це немає чіткого і гласного висвітлення? Є на сайті «відкритості та гласності» багато порожніх розділів та документів практично двадцятирічної давнини. Але в протоколі останньої сесії райради завуальвано ввели доповнення до зарплатного бюжету на 200000 гривень для апарату районної ради.
То ж через «заклопотаність та бідність» виконкому райради допомагати з подачею води до нині міської лікарні інакше як підвозом в Новоукраїнці нібито і немає кому… Район є, а районної лікарні немає – віддали місту і трава не рости… Головне що апарат ради нібито при ділі…
Для вирішення потреб лікарні зібрали пятьох підприємців та “сльозно видавили” по 20000 з кожного! Що зроблять на ці гроші, і чи скоро в кранах лікарні з’явиться вода ніхто нічого не обіцяє, крім попередньо анонсованого квітня місяця.
Максим Буцалюк