Президент читає багато закритої конфіденційної інформації і він спокійний, він закликає до спокою громадян та виборців і застерігає Захід, до країв заклопотаний проблемами і загрозами для України, зменшити темп тривожної пропаганди, не нагнітати рівень паніки.А може справа не у інформації, а у зміні політичної лінію про яку він, поки що, не повідомляє?
Провідні країни заходу, особливо англомовні, раптом, в стилі бігом, організували поставки у воюючу Україну зброї, ведуть чисельні перемовини між собою, звіряють годинники і втягують у перемовини Московію, розробляють санкції і, не пропускаючи жодного дня, шлють делегації міністрів, депутатів, військових, розвідників, скануючих терени літаків в Україну.Світова преса знову поставила Україну на перші шпальти і новини на телеканалах.
Нам допомагають, за нас готуються зупинити російські війська, виглядає, що працюють помимо Офісу, напряму із військовими.Від тої несподіваної активності-допомоги наша влада “устала”, ледь не відмахується.
Мов би “навіщо це все”. Посварить з Кремлем.
Наш новообраний, відправивши парламент на чергові канікули, прогулявшись у Буковелі, залишається незворушним як Будда.Можливо він захищає Україну своїм біополем?
Він щось знає.
Напевно домовився, пообіцяв і буде виконувати під контролем-наглядом російських військ навколо України домашнє завдання.
А це – прийняття законів за принцципом “спочатку вибори, політика, а потім безпека”, які забезпечать збереження лугандону у сьогоднішньому вигляді в складі України.
Тобто створить не підконтрольну Києву територію, яка живе по своїх “законах” і керована з Росії.Наближаємося до точки, коли Янукович не підписав угоди про асоціацію з ЄС. І молодь пішла мітингувати
Сьогодні молодь йде вже у самооборону.Зеленський вже тривало піддає сумнівам потребу вступу у НАТО.
І Укроборонпром пробуксовує. Це виглядає як саботаж.
Сьогодні вже НАТО заявляє, що “не введе війська”.
Як розцінить це Путін – це дозвіл на шось локальненьке чи обмежиться навчаннями у Білорусі.Щоб опісля, проковтнути її в склад Росії як успішну електоральну операцію (щось гібридне як у Криму).
Мінські домовленості були підписані не тому, що ми перемогли під Іловайськом чи Дебальцево. Не ми їх диктували, але ми їх під диктовку Путіна не виконували.
Зеленському слід уневажнити мінські домовленості як нереальні до виконання.Бо, брязкаючи зброєю Путін вимагатиме підписати ще гірші.
Будапешт – так Будапешт.
Сергій Жижко В мережі Фейсбук