Вчора хотів написати допис про те, як позитивно змінюється сприйняття подій 2-ї Світової у Кропивницькому. Адже вчора у нашому місті вже не було масового паломництва містян на фортечні вали, не було масових алко-гулянь на кістках загиблих, квіти покладали і до полеглих червоноармійців, і до полеглих українських повстанців у 2-й Світовій, які були присутні на двох великих банерах, і до полеглих героїв сучасної російсько-української війни. З червоними ганчірками до меморіального комплексу вчора прийшла лише купка маргіналів.
Проте сьогодні дізнався про вчинок совкових покидьків, які сплюндрували банер із зображенням Почесного громадянина Кропивницького, ветерана УПА Семена Сороки. Цих покидьків треба знайти і покарати, проте переконаний, їх вандалізм – лише конвульсії передсмертної агонії російсько-радянських реваншистів, тенденції до відновлення української національної пам’яті це не змінить.
Більше того, це привід для того, щоб розширити цей меморіальний комплекс сектором для вшанування полеглих українських повстанців на території нашого краю (а їх було чимало) у 2-й Світовій, а також окремим сектором для вшанування пам’яті учасників Української революції 1917-22 років, воїнів армії УНР, Холодного Яру, Січових стрільців, пов’язаних із Кропивниччиною. Зробити такі комплекси капітальними, масштабними, по справжньому гідними їх пам’яті. Саме так ми зможемо по-справжньому перемогти на ідеологічному фронті російсько-радянську пропаганду.
Дмитро Сінченко