«Весняна хвиля COVID-19 буде значно вища і стрімкіша, ніж осіння, та може стати національною катастрофою». Про це попереджає один із перших дослідників пандемії COVID-19, викликаної коронавірусом SARS-CoV-2, – лікар і науковець, кандидат біологічних наук Володимир Галицький (Інститут біохімії імені О.В. Палладіна НАН України)
Що лежить в основі хвилеподібного перебігу епідемії COVID-19? Чим особлива і скільки триватиме весняна хвиля епідемії COVID-19 в Україні? Чи можна ще щось встигнути зробити, аби запобігти найгіршому сценарію та знизити число жертв? Про це старший науковий співробітник відділу молекулярної імунології Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України кандидат біологічних наук Володимир Галицький розповів в ефірі програми телеканалу «Київ» та в ексклюзивному коментарі пресслужбі НАН України.
Днями на Facebook-сторінці Володимира Галицького було оприлюднено прогноз весняної хвилі епідемії COVID-19 в Україні. Очолювана ученим міжнародна група науковців ще минулої осені ідентифікувала ключові молекулярні механізми, що лежать в основі хвилеподібного перебігу пандемії COVID-19, та дійшла висновку, що весняна хвиля епідемії COVID-19 в Україні почнеться наприкінці зими – на початку весни і супроводжуватиметься вищим рівнем захворюваності, значно більшою кількістю важких випадків та значно вищою летальністю, ніж осіння хвиля. У теперішньому прогнозі вчений уточнює, що весняна хвиля епідемії триватиме до середини травня, а її пік припаде на початок квітня. На піку щоденна кількість нових випадків може сягнути 40 тисяч (інше питання, скільки з цих випадків буде підтверджено, оскільки лабораторні потужності на сьогодні все ще залишаються дуже обмеженими), а щоденна кількість смертей – перевищити тисячу, особливо якщо можливості системи охорони здоров’я будуть вичерпані.
«Висновки базуються на даних вивчення розвитку епідемії протягом весни–літа минулого року у країнах Північної півкулі та протягом літа–осені минулого року у країнах Південній півкулі. Ми встановили, що весняна хвиля епідемії обумовлена сезонним відновленням експресії основного вірусного рецептора – ангіотензин-перетворюючого ензиму (ферменту)-2 (ACE-2) – з початком зростання світлого дня. Причому велика кількість цього рецептора експресується саме епітелієм легень. Відповідно, відбувається різке (в сотні разів) зростання сприйнятливості, а легенева тканина стає основним об’єктом вірусної атаки, – пояснив дослідник журналістам інформаційної програми «Київ.Newsroom» телеканалу «Київ». – Інтенсивне проведення щеплень могло би стати на заваді стрімкому розвитку епідемії в Україні. Щоб зірвати весняну хвилю захворюваності, на цей момент слід було б вакцинувати вже близько 50-70% населення, однак темпи вакцинації у нас, на жаль, дуже невисокі».
На думку Володимира Галицького, час уже непоправно втрачено, але ще можна запобігти найгіршому сценарію. «Необхідно негайно припинити будь-які спроби загравати з епідемією та якнайскоріше запровадити на усій території України повномасштабні протиепідемічні заходи – аж до суворого карантину й зупинки роботи громадського транспорту. Необхідно розгортати тимчасові госпіталі, як торік в Ухані; максимально прискорити вакцинацію, насамперед вакцинацію медичного персоналу; збільшити потужності для лабораторної діагностики.
Науковець радить громадянам уникати поїздок у громадському транспорті; утриматися від відвідання масових заходів, спортзалів, розважальних закладів, закладів харчування; загалом уникати всіх контактів, без яких можна обійтися; носити респіратори зі ступенем захисту FFP3 і захисні окуляри; за можливості – вакцинуватися.