Гроші спочатку на їжу і на ліки. Саме через їх брак натести, що є платними маємо відносно низький показник захворюваності на коронавірус. З порожньою кишенею до поліклініки чи лікарні шлях заказаний. У ЗМІ тільки читаєш про бідних лікарів. А відіграються поборами вони на хворих, у яких за душею ще є якась копійчина. Інші безгрошівні до них вже не йдуть.

Саме так формується українська статистика перебігу пандемії. А ще на неї впливає календар вихідних і свят. Коли лікарі святкують разом з усіма статистика хвороби повзе вниз. А з нового року на хвороби впливають ще  не лише свята, а й нові несвяткові комунальні тарифи. Через їх розмір маємо прямий вплив на можливість і доступність тестування хвороби.

Така взаємодія злиденності і захворюваності чомусь незбагненна ні для влади, ні для лікарів. Лікуватися в Україні, на відміну від можливості померти мають змогу не всі. Тож має чітке розділення суспільства на дві категорії – тих хто лікується і здорових громадян, які не здогадуються про свої хвороби через недоступність медицини. Віднині з тією доступністю влада бореться за допомогою нових підвищених комунальних тарифів. Тож з статистикою хвороб в Україні намітилося «покращення», і досить кардинальне.

Анатолій Авдєєв