Будь-який держслужбовець и військовослужбовець ЗСУ, який на підставі цього наказу вимагатиме припинення вогню по ворогу 27 липня, може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.
Справа в тому, що наказ про припинення вогню з 27 липня, виданий командуванням ЗСУ, суперечить закону України “Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях” від 18.01.2018.
- Стаття 11 закону говорить: “Правові підставою для Відсічі и стримування збройної агресії Російської Федерации та відновлення теріторіальної цілісності України є Конституція України, законодавство України та стаття 51 Статуту ОРГАНІЗАЦІЇ Об’єднаних Націй”.
Наказ не може вимагати припинення вогню по ворогу, оскільки агресія і порушення територіальної цілісності тривають, і наказ не може порушувати закони України і Конституцію.
- Командування ВСУ зобов’язує відкривати вогонь у разі наступальних дій тільки в разі погодження своїх дій з “керівництвом збройних формувань ОРДЛО”.
Закон однозначно визначає, що агресію здійснює Російська Федерація, будь-які контакти з незаконними формуваннями під час агресії, а тим більше – спільні дії, є прямим порушенням закону. З якого дива “збройні формування ОРДЛО” – сторона? Закон визначає, що “Російська Федерація чинить злочин агресії проти України і здійснює тимчасову окупацію частини її території”.
- Заборона на снайперський вогонь, заборона на “пересування озброєних людей в сторону противника”, заборона на застосування безпілотників – це також за гранню закону. Наказ не може скасовувати статутні норми ведення бойових дій.
- Контроль за виконанням умов припинення вогню покладається на СЦКК і ОБСЄ. Коли створювалися Мінські угоди, РФ входила до складу СЦКК, проте в грудні 2017 го Росія вийшла зі складу СЦКК і не повернулася. Виходить, визнаючи СЦКК, Україна визнає незаконні формування “ЛДНР” стороною переговорів, не згадуючи російську армію.
- Про контроль ОБСЄ. Повноваження місії ОБСЄ нітрохи не збільшуються. Чи не додається більше людей, немає права діяти вночі, це як і раніше цивільні люди, які можуть заїхати тільки туди, куди їх пускають росіяни.
Моя думка така:
Путін як і раніше продавлює в Україні “Придністровський сценарій”. І загрожує Зеленському та Єрмаку продовжувати перед місцевими виборами бити по рейтингу “Слуг” своїми телеканалами та інтернетом.
Тому Зеленський і Єрмак придумали, як їм здається, хитрий політичний трюк – заборонити армії воювати, в надії, що цей трюк допоможе зберегти підтримку до жовтня у проросійського електорату і піаритися на припинення війни, якого немає.
Я не думаю, що армія буде виконувати цей наказ. Думаю, що захована війна продовжиться.
Але цей наказ формалізує і юридично закріплює те, що Україні визнавати насправді невигідно – що керівництво країни готове підписати що завгодно і наказати що завгодно, лише б замість реальної боротьби за незалежність продовжувати її імітацію.
На даний момент скасування антиросійських санкцій по Донбасу Україні не загрожує. Україні загрожує несамостійність політичного керівництва, яке замість реформ і зміцнення держави стурбоване тільки пошуком якихось піар-ходів і заяв, намагаючись догодити будь-якому тиску ззовні заради досягнення якихось миттєвих і абсолютно не продуманих результатів, далеких від справжніх державних інтересів.
Юрій Бутусов, Цензор.НЕТ