Економічна система – це особливим чином упорядкована, скоординована система зв’язку між суб’єктами національної економіки. Виділяють такі її типи: чисто ринкова, адміністративно-командна (АКС), змішана ринкова економіка, перехідна і традиційна.
У процесі еволюції нації залежно від конкретно-історичних та ідеологічних умов і ступеня свого розвитку використовували два принципово відмінних механізми організації економіки: на основі приватної власності на засоби виробництва і результати праці та на основі неприватної власності на капітал і результати господарської діяльності. Вид власності визначає і механізм управління економікою. Для неприватної (державної) власності характерним є централізоване (державне) управління, для приватної – самоуправління конкретних виробників. Економічна система з централізованим управлінням отримала назву „планова (командно-адміністративна) економіка”. У системах цього типу координування праці окремих індивідуальних працівників відбувається переважно позаекономічними методами, через прямий примус. Товарно-грошові відносини і стимули є другорядними, підпорядкованими. Управління економікою здійснюється на основі затверджених планів і директив, які доводять до виробників.
Економічна адаптація – пристосування економічної системи до нових умов господарського життя, ринкової кон’юнктури, соціально-економічних пріоритетів.
Економічна система, побудована переважно на приватній власності, спирається на широку господарську самостійність товаровиробників, які діють на свій страх і ризик. Засобом координації праці в цих системах є товарно-грошові відносини і конкуренція, які диктують товаровиробникам певний спосіб дії.
Україні належить здійснити перехід від планової до ринкової економіки з системою приватної власності та самоуправління виробників.
Економічна система формується під впливом об’єктивних (економічні закони) і суб’єктивних (певні ідеологічні системи) факторів. Найадекватнішою за господарським змістом (відповідністю механізму формування структури праці, капіталу, створеного продукту потребам суспільства) і суспільним призначенням є економічна система, в якій ці фактори узгоджено. Оскільки економічні закони діють об’єктивно і незмінно, то ідеологічні системи повинні формуватися згідно з вимогами цих законів, що потребує їх пізнання і з’ясування їхньої дії. Превалювання форми економічної системи над її господарським змістом призводить до кризових явищ. Зміст економічної системи повинен відображати зміст праці і життєдіяльності індивіда, груп індивідів і суспільства загалом. Люди створюють виробництво задля розв’язання своїх проблем і тільки через економічну доцільність можуть використовувати найвигідніші форми його організації.
Світовій практиці відомі приклади створення економічних систем як за економічним змістом (за ефективністю виробництва), так і за господарською формою (колективне виробництво на усуспільненій власності). Однак і в першому, і в другому випадках базою становлення та розвитку національної економічної системи є основне економічне відношення: відношення людини до власності на засоби виробництва і результати праці. В обох випадках до уваги береться економічний інтерес: у першому випадку – людини-працівника, у другому – всього суспільства. В першому випадку вважається, що спонукою (економічним стимулом) до виробництва є приватний інтерес людини, в другому – суспільний інтерес.
Різні підходи до організації економічної системи зумовили принципові відмінності внутрішньої організації їх виробництва, розподілу і обміну. Механізми реалізації господарських процесів у цих системах були неоднаковими, а отже, різними були й відповідні результати.
Використана література:
- 1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Пік”, 2009. – 548 с. : іл.
- 2. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.
- 3. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – [Вид. 2–ге, випр.]. – Кіровоград : видавець Лисенко В.Ф., 2015. – 130 с.
- Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.
- 5. Яковенко Р. В.Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.
Р. В. ЯКОВЕНКО,
к.е.н., доцент