Скажіть, а були вже відмовилися від лікарської допомоги або діагностики вірусу з – за того, що лікарі говорять не на тій мові?
Або в супермаркеті, протестуючи проти російськомовного касира?
Пам’ятаю у рагулів користувалася успіхом історія про відмову в ресторані від їжі через те, що не тією мовою розмовляє офіціант.

Або, можливо, хтось бачив юрби бродячих лже-патріотів в лікарнях, які працюють волонтерами і роздають маски в зв’язку з нерозтраченої любов’ю до українців?

Або може хтось знає про плани, на тлі звернення українських начальників до комуністичного Китаю про допомогу, зустріти контейнер з гуманітарною допомогою в аеропорту і під гучний спів Гімну віддерти червоні зірки з контейнера з тестами на вірус і скандуючи речівки ‘Памьятай чужинець, тут господар украінець ‘відправити літак в пункт вильоту?
Або декомунізація ніяк не заважає приймати допомогу від комуністів Китаю?

Так, і що з Томос?
Давно про нього не чути нічого, рівно з того моменту, як він перестав бути технологією поділу людей …

Якось криза швидко розставила все на свої місця.
І, якщо, хто чого вартий було зрозуміло не всім, то тепер точно видно, хто готовий любити свою Батьківщину тільки за гроші!

Запам’ятайте це, тому, що коли життя прийде в нормальне русло з усіх дірок негайно виповзуть активісти і будуть розповідати хто правильний громадянин, а хто ні і кому якою мовою говорити!

А ми поки давайте робити чесно свою роботу, допомагати тим, хто поруч, у всіх зараз непрості часи, але вони обов’язково закінчаться, в Китаї сьогодні жодного нового випадку коронавируса, а значить весна буде за розкладом, але трохи пізня, таке іноді буває.
Багато, через вірус, цю весну вже не побачать, а у нас точно буде такий привілей.
Важкі моменти в історії дають привід задуматися про справжні цінності, для цього такі періоди в житті і потрібні!

Автор Євген Черняк