Президент викидає прозахідних кадрів з державного апарату і замінює на тих, хто з легкістю розверне Україну рівно на 180 градусів – в бік Росії.
Прем’єр Денис Шмигаль заявив про можливість подачі води в окупований Крим: “Питання подачі води в окупований Крим – це не питання торгівлі з окупантом, це не питання якогось бізнесу, це питання гуманітарної відповідальності перед людьми, які живуть в Криму. Неподання туди води призведе до гуманітарної катастрофи… Ми не перекриємо воду для українців… Ми не можемо не давати воду українцям”. Новий глава МЗС Дмитро Кулеба додав, що це – інструмент деокупації. Мета – територіальна цілісність, все інше – предмет переговорів. Неясно лише, що саме, на думку Зе-команди, може бути предметом переговорів. А якщо Росія попросить повернення Януковича на посаду президента, суд на Майданом та військовими АТО/ООС, Пушиліна та Пасічника на посади голів Донецької та Луганської ОДА, пам’ятник Гіві та Моторолі замість Леніна на Бесарабці?
Цілком очевидно, що Шмигаль та його кабінет – це технократи “чего изволите”. Якщо буде наказ рухатися в Митний союз з РФ, вони підуть туди з не меншим ентузіазмом, ніж в ЄС.
Не меншу тривогу викликають і новий очільник Міноборони Андрій Таран та міністр у справах ветеранів Сергій Бесараб. Обидва – типові радянські військові кар’єристи з тих, які також виконуватимуть наказ. Якщо накажуть йти в НАТО – підуть, а якщо в ОДКБ – теж підуть.
А головне – всі вони вже найближчим часом зіткнуться з гострою нестачею грошей. Після демаршу Зеленського проти Заходу, влада зіткнеться з ще більшими фінансовими проблемами. Якщо до сьогодні Вашингтон їх тримав на короткому фінансовому повідку у вигляді ОВГЗ, то зараз він посадить цю владу на голодний пайок. Зеленський рано чи пізно піде з простягнутою рукою до Путіна, де цього давно чекають. Тоді ми й дізнаємося, що для цієї влади є предметом переговорів, а що ні. Час X ближчий, ніж багато хто уявляє.
Лідер партії «Національний Корпус», засновник полку Азов