Новітня вулична топоніміка справа складна. Для перейменування вулиць іноді здається не хватало імен та прізвищ , Саме через це, або з метою досягнення політичного та ідеологічного нейтралітету з’явилися в Кропивницкому вулиці та провулки Бузкові, Абрикосові, Лавандові та інші їм подібні. Але було і інше. Вже практично перейменована вулиця Терешкової в Ярослава Мудрого під тиском різних думок, бажань і течій несподівано ставала вулицею Слободянюка.
Але най ганебнішим явищем, яке вносить плутанину в запровадження вуличних перейменувань є саботаж з боку влади зміни табличок. Так у лютому 2016 року вулицю Декабристів( невже лише нібито) перейменували у вулицю Миколи Садовського. Згідно з рішенням і публікацій у ЗМІ все так і є. Але в житті на фасадах будинків все залишилося по-старому. І чи не це явище спонукало деяких завзятих активістів знову давати цій вулиці нове імя. Цього разу вже іншого місцевого діяча культури та літератури Володимира Панченка.
Дивна і не зовсім приємна ситуація. Ротація українських імен через організаційний хаос та нечітке виконання законів держави. Забули, заблудились чи заплутались? Не виключено… Але треба все робити своєчасно, досконало виважити початок нового галасу про вшанування та перейменування. А молоді «патріотичні краєзнавчі дарування» якось і чомусь цим не дуже переймаються. Поверхаххапайки виглядають не дуже солідно. Це ж не внутрішні сварки поміж собою за кулісами, а публічне і громадське прикре непорозуміння, що сплило на поверхню. І чим його тут прикриєш? Зарозумілістю чи вченим ступенем того в кого він є.
То ж місцеві чиновники в Кропивницькому, як не крути доклалися до таких непорозумінь. Були б відповідні таблички на своїх місцях, то і все б було по-іншому – місцеві активісти не плуталися в чергових ідеях вуличної топоніміки.