Сільське господарство – одна з небагатьох наших галузей, що демонструє зростання. Мало того, на відміну від металургії, аграрний сектор має хороші перспективи, адже продукти постійно дорожчають. З іншого боку, сільське господарство – ризикований бізнес, і без допомоги держави він не обходиться ні в одній країні світу. Ось тут і починаються неподобства.
В мережевому виданні «Тексти» вирішили дослідити, як уряд допомагає українським селянам. Вийшов список найбільш поширених корупційних схем в агробізнесі. З 1 червня для молочної промисловості стрілка перейде на сторону «темних сил»: дотації буде виділяти не переробник, а держава.
1. Дотація на 1 корову
Протягом останніх 10-15 років в Україні поперемінно впроваджувалися різні системи підтримки тваринництва. Дві з них отримали статус ключових: дотація на поголів’я і дотація на вироблену продукцію / кінцеву вагу туші.
До останнього часу в частині підтримки молочної галузі в країні діяла система компенсації за літр надою. Переробники не платили ПДВ до бюджету, а натомість збирали його на власних спеціальних рахунках. Звідти гроші надходили безпосередньо виробникам. У останніх був стимул, по-перше, тримати більш продуктивних корів і впроваджувати автоматичні технології надою (чим більше надоїв, тим більше відшкодування), по-друге, краще наглядати за коровою, щоб молоко було більш жирне (що жирніше продукт, тим більше компенсація ).
Компенсація була не надто великою – 0,35 грн. за літр за станом на 2011 рік. Однак дозволяла трохи сповільнювати зростання цін на молоко в дефіцитний сезон. Закупівельні ціни, до речі, в цей період коливалися від 2,5 до 4 грн. за літр.
З 1 червня дотації буде виділяти не переробник, а держава. Причому, дотація на кожну корову буде здійснюватися незалежно від того, є скотина «молочної» або «м’ясний».
Система буде працювати наступним чином. Спеціальна бюджетна дотація буде виплачуватися за утримання молодняку ВРХ віком в 3-5 міс. – 250 грн. / За голову, 6-8 міс. – 500 грн / за голову, 9-11 міс. (Включно) – 750 грн. / За голову. Надалі спеціальна бюджетна дотація виплачується фізичним особам за збереження молодняку у розмірі 250 грн. за кожні наступні три місяці його утримання до досягнення 11 міс.
За ті тижні, які залишилися до 1 червня, корів повинні не тільки формально перечісчітать, а й занести до спеціального реєстру. За інформацією Держкомстату, на 1 травня їх було 2,6 млн. (Самі судіть, чи можна зробити перерахунок за кілька тижнів). Запам’ятайте цю цифру. Тому що, цілком можливо, після «перепису» вона стане відсотків на 15 – 20% більше.
Річем очікувати збільшення надоїв від такого приросту не слід: адже тепер селянин не зацікавлений в тому, щоб інтенсивніше експлуатувати свою «Маню» або «Квіточка». Звичайно, $ 100 за молодняк на рік – не такі вже великі гроші, якщо враховувати, що хороша породиста корова може коштувати до 2 тисяч євро. Однак на кількості великі господарства в 3-4 тисячі голів виграють великі суми (навіть з урахуванням 30-40% відкату). А прості селяни, які не мають можливості шахраювати з документами, і не встигнуть відкрити рахунок в банку або подати відповідну заяву, на цей рік можуть залишитися без допомоги.
Аграрії заробляють не тільки на родючих ґрунтах
2. Відшкодування кредитної ставки по позиці (наприклад, на будівництво тваринницьких комплексів)
Нещодавно цю схему в яскравих кольорах описала в своєму повідомленні Держфінінспекція. Йшлося про один з великих агрохолдингів, власник якого має ще й банком. Суть схеми проста: сільськогосподарське підприємство в кращому випадку дійсно будує, а в гіршому – будує тільки на папері нові об’єкти, беручи кредит в своєму банку. Місцева адміністрація, яка згідно із законом повинна розпоряджатися коштами компенсацій, і, звичайно, в курсі ситуації, перераховує гроші на рахунки банку в відшкодування відсотків по кредиту.
В даному конкретному випадку підприємець ще й залучив до будівництва власні підрядні компанії. Тобто гроші з агрохолдингу, за великим рахунком, взагалі нікуди не поділися. Зате з державного бюджету було вимито понад 100 млн. Грн.
3. Відшкодування на пересівання пошкоджених культур
Насправді, відшкодування за гектар втрачених посівів – незначне, близько 100 грн. при собівартості виробництва в середньому до 2 тис. грн.
Цього року через сильні морози Україна втратила до 50% всіх засіяних площ озимих. Всього на відшкодування планують виділити 300 млн. Грн. Чи вистачить всім? З досвіду минулих років відомо, що відкат набагато ефективніше вносити «від імені» великого господарства.
Деякі ж дрібні фермери, які ризикнули самостійно подати документи на втрачені посіви (а чи не час починати страхуватися, як у всьому цивілізованому світі?), Скаржилися, що в минулі роки ревізори з перевіркою цільового використання допомоги приходили раніше, ніж на рахунках з’являлися власне гроші .
Серед інших байок, які розповідають «трудівники села» – справжні детективні історії з заміщенням після вимерзання і отриманням допомоги малорентабельних зернових, наприклад, соняшником або рапсом.
Суть схеми полягає в тому, що фермер свідомо сіє слабкі культури, не проводить ніяких захисних заходів взимку, витрачаючи мінімум зусиль на догляд за полями.
Отримавши погектарні відшкодування (а не за вартістю мінімально очікуваного врожаю), він зі спокійною душею переходить в прибуткові культури. Звичайно, для цього необхідно мати хороші зв’язки з ревізорами і місцевою владою, через які дотації проходять. Очевидно, що краще це виходить у великих підприємств, де досліджувати, наскільки в дійсності вимерзли поля, практично неможливо.
4. Обробка неврахованої землі / відумерлої спадщини
Близько 10% орної орендованої землі в Україні (а це в 1,7 млн. Га) фактично обробляється без реальних договорів оренди. Головна причина – або власник паїв вже помер, або його родичі перебралися в місто і не хочуть займатися сільським господарством.
Звичайно, агрохолдинг не буде звертатися до господарів, якщо 3-4 «клаптя» посеред великого поля належать незрозуміло кому. Кілька дружніх бесід з головою сільради, і ви обробляєте нічийні ділянки. Кожен “зайвий” гектар землі, до речі, приносить до 1 000 грн. чистого неоподатковуваного доходу в рік. Тобто до 1,7 млрд. Грн. на всіх цих паях.
Окрема категорія зловживань в цій галузі – використання відумерлої спадщини. Згідно із законом, у разі, якщо власник наділу помер, його земля повинна йти в запас громади і використовуватися на її благо. Наприклад, передаватися в оренду за плату, повинна стати джерелом доходу для бюджету.
Проте в переважній більшості випадків формальності опускають і оплата йде в кишеню сільському голові, а може – і голові райадміністрації. Сума можливих зловживань – близько 700 млн. Грн. (Середня орендна плата за гектар землі – 450 грн. Х обсяг орної землі 31,5 млн. Га Х 5% (мінімальний відсоток відумерлої спадщини).
5. Неврахована врожайність
Незважаючи на високу офіційну врожайність (в минулому році по зерновим був рекорд – понад 56 млн. Т. Зерна) на всіх полях разом, проконтролювати, чи дійсно сільгосппідприємства демонструють максимальний рівень врожайності на гектар, досить складно.
Ці дані збирають по звітності, яку подають самі підприємці. Однак відразу кілька наукових і дослідницьких центрів недавно зафіксували зниження кількості сільгоспкомпаній і приватних виробників, які в принципі надають будь-яку звітність.
За комбайном, звичайно, ніхто не ходить. Це явище схоже на підпільне виробництво, процвітає в соціалістичних країнах з держзамовленням. І наслідки має ті ж – недоотримані податки. Втім, у випадку з сільським господарством, така неврахована врожайність може в теорії привести і до макрозмін.
Наприклад, якщо соціальні ціни і обсяги держзакупівель зерна обчислюють за офіційним врожаю, то суттєві похибки можуть привести до посиленого тиску на бізнес, якому будуть диктувати невиправдано занижені цінові показники. Сума можливих зловживань – в межах 10-15% від офіційних доходів виробників.
В тему: За отримання хабара затримано головного аграрій Донецької області
6. Державні закупівлі в Аграрний фонд
Можливих варіантів зловживань в цьому процесі є кілька. По-перше, це закупівля товару за завищеними цінами. По-друге, продаж за заниженими цінами на ринку. По-третє, повна відсутність поставок.
Наприклад, відома історія, коли під час ревізії співробітники елеватора просто прикрили контейнер дерев’яними дошками і насипали на них трохи кукурудзи, щоб приховати, що зерна в засіках немає. Очевидно, що продається воно за ринковими цінами вдячним покупцям (переважно на експорт) в надії, що за документами до моменту перевірки вже пройде списання або реалізація зазначених обсягів.
Локальним випадком стала історія, про яку на початку квітня розповіли в Генеральній прокуратурі. Відомство розповсюдило повідомлення, згідно з яким чиновники Агрофонду, підписавши договори з неназваною компанією на 1,5 млрд. Грн., Організували йому відшкодування ПДВ на 280 млн. Грн. І це незважаючи на те, що зернові поставки згідно із законом від сплати цього податку були звільнені.
Разом із закупівлею зерна за завищеними цінами вся ця угода коштувала Аграрному фонду 340 млн. Грн. Сам Агрофонд розпоряджається в рік грошовими коштами в розмірі до $ 1 млрд. Кажуть, що проблемна компанія може мати відношення до депутата-регіонала Юрія Іванющенка . Угода, нібито, стала причиною звільнення попереднього директора фонду Хорошайлова. А згодом може коштувати крісла і міністру Присяжнюку.
Знавець схем: Тимофій Крамарів, опубліковано у виданні «Тексти»
Переклад: «Аргумент»
PS Аграрний міністр Микола Присяжнюк заявив, що йому було відомо про крадіжку в Аграрному фонді, коли він заявляв в ГПУ, що його підлеглі крадуть.
«Це була моя особиста ініціатива, щоб ми провели повну тотальну ревізію». Про це він заявив в коментарі УНН , коментуючи нещодавно порушену ГПУ кримінальну справу за фактом нанесення чиновниками Аграрного фонду збитків державі на суму 340 млн гривень.
«Це була моя особиста ініціатива, щоб ми провели повну тотальну ревізію. А взагалі ми виступили з ініціативою, яку підтримав прем’єр-міністр, щоб змінити форму роботи Аграрного фонду. Аграрний фонд повинен бути фінансовим інструментом для стабілізації цін, а не коморою для зберігання і як наслідок повних недоліків і зловживань », – сказав Присяжнюк.
На уточнююче запитання журналіста, відомо щось йому про те, що Генпрокуратура збирається порушувати аналогічну кримінальну справу стосовно закупівель Аграрним фондом цукру М.Присяжнюк відповів: «Я особисто звертався, щоб провести ревізії, а ревізії ми вже будемо дивитися які справи і порушують », – додав він.
Нагадаємо, Генеральна прокуратура 30 березня порушила справу за фактом нанесення чиновниками Аграрного фонду збитків на суму 340 млн гривень державі. Згідно з повідомленням, встановлено, що в березні 2011 року Аграрний фонд уклав з приватним підприємством договір на закупівлю зерна на суму 1,5 млрд гривень.
Згідно з чинним на той момент законодавством, операції з постачання зерна (крім їх першої поставки виробниками) звільнялися від сплати ПДВ. Незважаючи на це, цьому підприємству було перераховано в порядку повернення ПДВ 280 млн гривень. Потім, в кінці 2011 року, за дорученням Міністерства аграрної політики і продовольства посадові особи Аграрного фонду та приватного підприємства підписали додаткову угоду до договору, яка передбачала повернення Аграрному фонду коштів на суму 1,4 млрд гривень, сплачених за зерно. Компанія гроші не повернула.
Замість цього фонд уклав з нею ще один договір на придбання зерна за завищеними цінами. У зв’язку з цим порушено кримінальну справу.
Кабінет міністрів 2 квітня 2012 року звільнив Сергія Хорошайлова з посади генерального директора Аграрного фонду. С. Хорошайлов був призначений на посаду за рекомендацією М.Присяжнюка.