” ДС ” продовжує серію публікацій, в яких спробує відкрити завісу таємничості над тими впливовими фігурами, які рідко потрапляють в стрічки новин.
Одним з найбільш впливових сірих кардиналів “Слуги народу” є чернівецький бізнесмен Ілля Павлюк. Ілля Миколайович вважає за краще особисто ніяких високих посад у владі не позичати і перед телекамерами не з’являвся, але зв’язку дозволяють йому при цьому впливати на рішення дуже багатьох питань в країні.
Лідер тіньової групи “Регіони”
Вперше ім’я Павлюка в контексті Зе-команди потрапило в пресу ще під час президентської виборчої кампанії. У розслідуванні журналістів “Бігус.Інфо” уродженець буковинського села Горішні Шерівці був представлений як лідер однієї з чотирьох тіньових груп в штабі кандидата в президенти Володимира Зеленського . Головною функцією Павлюка в штабі нібито були координація і фінанси регіональних представників команди. Крім іншого, Павлюк, за версією розслідувачів, займався пошуком підприємців, готових допомогти виборчого фонду.
Власне, і сам Павлюк цілком міг мати можливості серйозно фінансово допомагати новій політичній команді. Офіційно Ілля Миколайович є засновником п’яти компаній, які займаються розведенням великої рогатої худоби, управлінням нерухомістю і вантажним транспортом, але все нечисленні відомості про це людину, які, незважаючи на його непублічність, таки просочуються в ЗМІ, стосуються аж ніяк не перерахованих видів бізнесу. В першу чергу Павлюк згадується в зв’язку з діяльністю митниці та контрабандними потоками. З легкої руки гострого на язик Геннадія Москаля за Павлюком в середовищі недоброзичливців навіть закріпилося прізвисько “Король контрабанди” .
Соратник Калетника за $ 2 млн
Цей шлейф тягнеться за Павлюком ще з часів Верховної Ради VI скликання, коли він працював помічником у нардепа-комуніста, а заодно і фігуранта безлічі кримінальних скандалів, пов’язаних з митницею, Ігоря Калетника , який чергував парламентську діяльність з роботою на чолі Державної митної служби. Після Революції гідності Калетник обачно втік до Москви, рятуючись від кримінального переслідування.
Що ж стосується Павлюка, то з ним за часів президента Януковича і співпраці з Калєтніком трапилася вкрай цікава історія. У 2011 р чернівецький бізнесмен був викрадений в центрі Києва. Викрадачі зажадали від родичів аж $ 2 млн, які були дуже швидко зібрані і викрадачам сплачені, а Павлюк цілим і неушкодженим повернувся додому. Правда, викрадачів дуже швидко зловила міліція , багато в чому завдяки тому, що справа контролював особисто тодішній міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов. Подейкують, що після цієї історії скромною персоною Павлюка зацікавився сам Віктор Федорович, якого зацікавило звідки у непримітного Павлюка такі величезні суми. Однак завдяки зв’язкам з Калєтніком, який після парламентських виборів 2012 р сів у крісло першого віце-спікера, Павлюк не став жертвою віджиму з боку “родини” президента-втікача.
Нові можливості і візити до Москви
По-справжньому широкі можливості відкрилися перед Павлюком після останніх парламентських виборів. Сам він, зрозуміло, в парламент не балотувався, але завдяки впливу в Зе-команді провів до парламенту від “Слуги народу” цілу групу “своїх депутатів”, включаючи близького родича – молодого і перспективного політика Максима Павлюка , який доводиться Іллі Миколайовичу рідним племінником. В цілому чисельність групи Павлюка в “Слугу народу” може доходити до 26 осіб (деякі ЗМІ називають цифру в 70 депутатів), що робить її однією з найбільших і організованих в досить атомизированной фракції СН.
Своя група нардепів дає можливість Павлюку лобіювати в парламенті певні законопроекти. Так, ЗМІ саме з ім’ям Павлюка пов’язують законопроект про збільшення акцизів на тютюнові вироби. У проекті держбюджету-2020 їх пропонують збільшити в 2,5 рази, оскільки подорожчання сигарет до 100 грн за пачку різко збільшить попит на неакцізний контрабандний товар.
Однак нові можливості для бізнесу Павлюка вимагали і серйозних інвестицій, які Ілля Миколайович намагався знайти в тому числі і в Москві . За інформацією ряду українських ЗМІ, Павлюка бачили в багатьох офісах російської столиці, де він нібито просував тему “монополізації квоти на поставку російських нафтопродуктів за спеціальними дозволами уряду РФ”. Зі столицею країни агресора Павлюка зближує ще й те, що його дочка Софія, закінчивши університет Royal Holloway в Лондоні, надійшла в Театральний інститут ім. Бориса Щукіна в Москві.
Боротьба з Коломойським
Але для групи Павлюка далеко не все йде гладко в нинішньому парламенті, головним опонентом прихильників чернівецького бізнесмена стала група олігарха Ігоря Коломойського, що досить яскраво проявилося в недавній скандал з відставкою губернатора Київської області Михайла бно-Айріяна. Останнього ЗМІ також пов’язують з групою Павлюка у Верховній Раді , правда, сам бно-Айріян цей зв’язок категорично заперечує, заявляючи, що його змусили написати заяву про відставку через те, що він “не дав вам сісти мені на шию”. Під “вам” тут варто розуміти групу Коломойського, оскільки бно-Айріян заявив це в публічній листуванні в соцмережах з нардепом Олександром Дубинським. Останній, до слова, активно критикував бно-Айріяна, звинувачуючи останнього в роботі в інтересах екс-нардепа Ігоря Кононенко і знову-таки називаючи його ставлеником облштабу “Слуги народу” Володимира Коваля в партнерстві з групою Віктора Тимошенко і Іллі Павлюка . В результаті публічне протистояння бно-Айріяна з Дубинським дійшло до суду, куди позов про захист честі і гідності подав губернатор Київщини.
В цілому групу Павлюка деякі ЗМІ називають одними з головних конкурентів Коломойського в сьогоднішній українській політиці в боротьбі не тільки за владу, а й за фінансові потоки.