Уявіть володіння Русі, розташоване не десь поруч із Києвом чи Черніговом, а на узбережжі Азовського моря — далі, ніж могли дістатись більшість тогочасних купців за один сезон. Таке князівство справді існувало.
Тмутороканське князівство — віддалене володіння Русі на Таманському півострові (територія сучасного Краснодарського краю Росії), яке контролювало стратегічно важливий Керченський протоку між Чорним і Азовським морями. Столиця князівства, місто Тмуторокань, ототожнюється сучасними археологами з давньою Таматархою — містом, заснованим ще за античних часів на місці, яке за тисячоліття встигли контролювати різні цивілізації: греки, хозари, а згодом і руські князі.
Тмутороканню в різні періоди володіли представники чернігівської гілки Рюриковичів — той самий рід, до якого належали Мстислав Володимирович (брат Ярослава Мудрого, про якого ми писали, розповідаючи про Чернігів) та інші чернігівські князі. Мстислав, до речі, керував саме Тмутороканню перед тим, як здобув Чернігівське князівство, — географічна деталь, яка показує, наскільки широко на той момент простягалась влада руських династій.
⚠️ Ключова особливість Тмутороканського князівства — його повна географічна ізольованість від решти Русі: володіння розташовувалось за сотні кілометрів степу, контрольованого кочовими народами (половцями), тобто фізичного сухопутного зв’язку з Києвом чи Черніговом практично не існувало. Зв’язок підтримувався переважно морським шляхом через Чорне море. Саме ця ізольованість, ймовірно, і стала причиною поступового згасання князівства: останню документальну згадку про Тмуторокань у літописах датують 1094 роком, після чого володіння просто зникає з писемних джерел без жодного пояснення обставин.
Історики висувають кілька версій зникнення князівства: поступове захоплення половцями, які контролювали степ навколо; можливе візантійське повернення контролю над стратегічно важливим протокою; або просто поступова асиміляція нечисленного руського населення серед місцевих народів без військового завоювання як такого. Жодна версія не має остаточного археологічного підтвердження.
Цікавий факт:
Найвідоміша археологічна знахідка, пов’язана з Тмутороканню, — так званий “Тмутороканський камінь”, виявлений 1792 року, з написом 1068 року про вимірювання ширини Керченської протоки київським князем Глібом Святославичем. Цей артефакт довгий час був чи не єдиним прямим матеріальним доказом реальності самого князівства, хоча його автентичність у XIX столітті теж ставили під сумнів окремі скептики, перш ніж більшість дослідників визнали знахідку справжньою.
Висновок із прив’язкою до сьогодення:
Історія Тмуторокані нагадує: кордони й вплив Русі сягали значно далі за звичний “трикутник” Київ-Чернігів-Новгород, який зазвичай уявляють, коли говорять про цю державу, — а деякі частини цієї величезної спадщини просто загубились в історії без сліду.
Запитання для аудиторії:
Чи чули ви раніше про Тмутороканське князівство — і чи дивує вас масштаб території, яку контролювала Русь у зеніті могутності? 👇
#Тмуторокань #КиївськаРусь #УкраїнськаІсторія #ІсторіяКрізьСьогодні #МаловідомийФакт