Моя прапрабабуся, Марія Якимівна Зінченко (народилася 1885 року в селі Гурівка Олександрійського повіту Херсонської губернії – померла 1968 року в селі Новий Стародуб Петрівського району Кіровоградської області), мала дівоче прізвище Різник (“Резник”). Як свідчать мої генеалогічні дослідження, Різники (“Резники”) колись належали до реєстрових козаків Лівобережної України. На Донеччині, поблизу міста Бахмута, й зараз є село Різниківка (за російською орфографією “Резниковка”.)
У книзі нащадка роду Різників (“Резников”), сучасного українського письменника Олекси Сергійовича Різникова (народився 24 лютого 1937 року в місті Єнакієво на Донбасі, творчий псевдонім Різниченко) ”Козацькі прізвища і гени матінки Одеси” (Одеса, 2015) на сторінках 48-49 читаємо наступне:
”А я, побувавши згодом у батьковому селі Різниківка, на Донеччині, почув ще й отаку легенду про свій рід. Моя двоюрідна сестра, донька батькової старшої сестри Оксани, дуже здивувалася, що я не чув, не знав цієї історії.
Коли Петро І 1696 року не міг узяти Азов, то йому допомогли це зробити з десяток козаків, що були в полоні татар у цій фортеці. Вони вирізали сторожу і впустили військо царя до Азова. Петро подякував їм за допомогу, та й питає у ватажка прізвище.
Той каже: – Полуботок, ваша величносте! Петро хмикнув, та й каже: – Зачем нам етот Полуботок? Отнинє Рєзник будеш ти!
І дав цим козакам землю понад річкою Бахмуткою, вони заснували село, яке досі зоветься Різниківкою. І якій я присвятив такі рядки:
Різниківко моя, загубилася ти в териконах.
Я до тебе з надією руки простяг –
Ти надія моя, ти опора моя й оборона,
Острівець у розбурханім морі життя…
Легенда красива, і мені імпонує, бо виводить моє коріння – он куди! Полуботок Павло! Знаменитий ворог Петра, він ледь не став гетьманом після Мазепи, але Петро сказав, що з нього може вийти «ще один Мазепа».
І гетьманом призначив Скоропадського, який, помираючи, офіційно передав повноваження Полуботку, призначивши наказним гетьманом. Та цар арештував Полуботка з його людьми і кинув до петропавлівської в’язниці. Оце й були перші політв’язні тих страшних казематів… (див. картину «Петро і Полуботок у камері»)…
Полуботок своєї вини не визнав. Від катувань наказний гетьман захворів. Тоді Петро прийшов до камери, щоб помиритись. Але Полуботок відповів: «Ні, царю… Скоро вже Петро з Павлом стануть на суд перед Богом. Він розсудить їхні діла».
У казематі Петропавлівської фортеці Полуботок помер 29 грудня 1724 року. А через місяць пішов із життя і той, що «розпинав Україну», – Петро Кривавий”.
На світлинах: обкладинка книги Олекси Різникова “Козацькі прізвища і гени матінки Одеси”, чернігівський полковник та Наказний Гетьман Лівобережної України Павло Леонтійович Полуботок, письменник Олекса Різників (24.02.1937 р. н.).
Богдан Тобілевич в мережі Фейсбук